2.1 Методика констатуючого етапу експерименту

На початку 2005-2006 навчального року в 1-Б класі було проведене експериментальне вивчення рівня розвитку ладового почуття школярів на основі використання комплексу діагностичних методів, до складу якого увійшли творчі завдання, педагогічно-музичні завдання, музичне тестування. Аналогічна діагностика була проведена у 1-А класі (цей клас у експерименті виступив як контрольний).

Дослідження рівня розвитку ладового чуття першокласників проводилося в три етапи.

На першому етапі експерименту було поставлене завдання: виявити, чи вміють діти розрізняти музичні твори за характером (перевірявся емоційний компонент музичного слуху першокласників, що вказує на сформованість ладового почуття). Кожний учень після прослуховування двох музичних творів мав визначити настрій музики (веселий або сумний).

Для цього використовувалися музичні твори за програмами з музики для початкових класів [17, 35, 40]: „Старовинна французька пісенька”, „Вальс”, „Мазурка” з „Дитячого альбому” П. Чайковського; „Сурок” Л. Бетховена; "Коломийки про сестричку" А. Филипенко. В цих творах ярко виражений мажор або мінор.

Оцінювання якості виконання завдання відбувалося на основі певних критеріїв:

Високий рівень сформованості ладового чуття передбачає повну відповідь дитини щодо точного визначення настрою (ладу) пєси;

Середній рівень характеризується частковим виконанням дитиною завдання: неповна відповідь, дитина має труднощі у визначенні настрою;

Низький рівень сформованості ладового чуття передбачає відсутність інтересу до виконання завдання, дитина не орієнтується в музиці взагалі.

Результати першого етапу контрольного експерименту свідчать, що рівень розвитку ладового чуття низький та приблизно однаковий в 1-Б та 1-А.

В 1-Б класі:

- високий рівень ладової сформованості ми визначили лише у 5% дітей,

- середній - у 20%,

- низький - у 75%.

В 1-А класі:

- високий рівень ладової сформованості ми визначили теж у 5% учнів,

- середній - у 22%,

- низький - 73%.

Другий етап констатуючого експерименту - виявлення розвиненості почуття ладу як музичної здібності у поєднанні з звуковисотними уявленнями у першокласників за допомогою доспівування напередодні вивченої пісні.

Для кожного учня була поставлене таке завдання: доспівати пісню „Святковий вальс” А. Філіпенка в тональності, в якій починав співати вчитель (перевіряється відчуття звуковисотності та ладо-тональності).

Визначимо критерії оцінювання виконання завдання 2 етапу констатуючого експерименту:

Високий рівень розвиненості почуття ладу за допомогою доспівування передбачає те, що дитина доспівує пісню за вчителем і відчуває ладову стійкість або нестійкість, а також звуковисотне положення мелодії;

Середній рівень характеризується частковим виконанням завдання: дитина доспівує за вчителем, але допускає помилки у звуковисотному відтворенні мелодії;

Низький рівень розвиненості відчуття звуковисотності та ладо-тональності за допомогою доспівування характеризується тим, що дитина доспівує за вчителем, але зовсім не відрізняє стійкі та нестійкі звуки та висотне положення мелодії

Результати другого етапу констатуючого експерименту свідчать, що рівень розвитку звуковисотності та ладо-тонального почуття,який перевірявся за допомогою доспівування відомої пісні дуже низький в обох класах.

В 1-Б класі:

- високий рівень розвитку ладового чуття за допомогою доспівування ми визначили лише у 3% дітей,