Вступ

Актуальність теми. У період кризового стану музичної культури, руйнуються ідеологічні підвалини і ціннісні орієнтації, посилюється інтерес до проблеми духовного відродження, що виражається в пошуку універсальності властивостей буття симфонічної музики та симфонічного оркестру в сучасному соціумі. Навіть у чутних нами теле- і радіо роликах часто звучить класична, а саме симфонічна музика, без якої образ не сприймався б нами з таким глибоким змістом.

Музика для симфонічного оркестру у сучасному музикознавстві недостатньо досліджена. Більше уваги присвячено українській інструментальній музичній спадщині, крім того в роботах радянського періоду є чимало стереотипів, в багатьох опублікованих працях присутній відбиток офіційної ідеології і далеко не всі історичні памятки були доступні в той час для дослідження. Зважаючи на постійне зростання уваги до культурної спадщини, а також з метою збереження музичних памяток, назріла нагальна потреба у формуванні обєктивної картини музично-творчої і виконавської інструментальної культури зазначеної доби. Цим і зумовлений вибір теми даного дослідження.

Зараз важко сказати, яким шляхом піде подальший розвиток симфонічного оркестру. Важливіше підкреслити головне: можливості його справді безмежні і, цілком ймовірно, невичерпні. Оркестр виріс розміром за вісімнадцятий і девятнадцятий вік, але дуже мало змінився за своїм складом протягом двадцятого сторіччя.

Новизною цієї роботи є саме поради для визнання симфонічної музики в сучасному соціумі як визначальної, для підняття музичної культури суспільства.

Мета: простежити історію розвитку симфонічного оркестру. Розкрити роль сучасного симфонічного оркестру в наш час.

Завдання:

- проаналізувати літературу з даного питання;

- розглянути симфонічний оркестр як "звукове диво";

- простежити становлення симфонічного оркестру, його виникнення, перші оперні та балетні оркестри;

- виявити введення нових інструментів в симфонічний оркестр;

- розкрити склад симфонічного оркестру;

- охарактеризувати струнну, духову (деревяно-духову, мідно-духову), ударну групи, та епізодичні інструменти;

- показати розсаджування симфонічного оркестру;

- зробити висновки;

- дати поради для підняття престижу симфонічної музики.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел, аналіз спеціальної музикознавчої літератури, синтезування першоджерел та аналітичного матеріалу.

Структура роботи: Дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи - 46 сторінок, основний зміст викладено на 37 сторінках, додатки 2 - сторінки, список використаних джерел містить 19 найменувань.