Соната для віолончелі соло ор.133

Цей твір, на жаль, залишився незакінченим. Прокофєв встиг записати лише початок першої частини (експозицію).

Перша частина сонати - Andante - починається ліричною мрійливою темою, баладного складу, близькою іншим творам для віолончелі.

Побічна тема побудована на жвавій перекличці двох мелодичних голосів. За характером музики це невеличка скерцозна фреска.

За свідченням Ростроповича, "друга частина мала бути повільною фугою, а одна з наступних частин мала носити характер менуету чи гавоту". А вся Соната мала мати чотири частини. Соната була задумана Прокофєвим як багатоплановий твір.

Жаль, що недописаною залишилася Соната для віолончелі соло, адже цей твір в сучасній музиці не відрізняється великою кількістю опусів.