Розділ 2. Загальна характеристика та аналіз обраного твору

Інтродукція, варіації та фуга на народну японську тему ор. 114 представляє собою твір великої форми, який складається з інтродукції, теми, двадцяти варіацій та фуги для гітари соло. У світ вийшов з першим виданням тридцятого квітня тисячу девятсот девяносто першого року. Історичною основою до написання твору послужила народна японська тема, до якої автор склав цикл та присвятив його одному гітаристу Йосіакі Камата, а структурною побудовою до його написання став прикладом твір іншого композитора Мануеля Понсе, варіації і фуга на тему іспанської народної пісні "Фолії",він так само складається з теми, двадцяти варіацій та фуги, але на відміну від першого, не містить інтродукції. Інтродукція обраного циклу має значення вступу, що підготовлює проведення основної теми, після чого слідує показ всіх варіацій, які виконують роль середнього розділу, а функцію фіналу виконує фуга. Загальна тональність d- moll, хоча деякі варіації викладені в інших тональностях, що повязано не тільки зі створенням контрасту для сприйняття музичного матеріалу, але із самім тембром інструменту, який при грі в тих чи інших тональностях придбаває свої характерні обертони. Основний розмір твору чотири четверті, він також змінюється протягом композиції на двохдольний, трьохдольний, шостидольний та дванадцятидольний розміри. Стосовно часу, музична композиція триває протягом тридцяти двох хвилин. Для кожного номеру циклу автор використовує цифрову та словесну характеристику темпу, таким чином визначає музичний образний зміст даного номеру. Основними технічними прийомами тематичного матеріалу стають різні види арпеджіо, гамо - образні пасажі, штучні флажолети та інші види техніки. Цікаве також звертання до різних танцювальних жанрів, таким чином у даному контексті слід вказати, що варіації побудовані за принципом контрасту. За драматургією розвитку можна прослідкувати тяжіння від ліричного, а саме вступу, основної теми, першої варіації, до драматичного, тобто останньої варіації та фуги у якій тема напуває рис епічності, з чого можна покласти що твір належить до лірико - епічного типу драматургії. Стосовно стилістичних його особливостей помітно тяжіння у сторону неоромантичних музично - естетичних позицій, на що вказують засоби художньої виразності.