2.4 Фактура твору

На характер й різноманітність виражальних засобів впливає фактура.

Фактура (лат. обробка) - сукупність засобів музичного викладення, що складає технічний зміст твору. Елементами фактури є - мелодія, акомпанемент, бас, окремі голоси, орнаментика, витримані звуки.

В комплексі драматичних засобів фактура займає не останнє місце, тип фактури завжди залежить від характеру образів та драматичної ситуації. Фактурний виклад та розвиток загалом визначає характер гармонії.

В обробках ліричних і лірико-побутових пісень переважають поліфонічні засоби: імітація, прийоми підголоскової чи контрасної поліфонії, спеціальні колористичні прийоми, такі як: „педальні звучання", спів без слів, а також незначні зміни мелодії в кульмінаціях сприяють поглибленню основного настрою.

Фактура викладу тематичного матеріалу у творі М.Леонтовича "Ой лугами-берегами" змішана: гомофонно-гармонічна з елементами поліфонії (імітаційна), яка динамізує музику, надає їй інтонаційної єдності.

Гомофонно-гармонічна фактура - це звукова матерія музичного твору, комплекс усіх звукових ліній, пластів і голосів, що виступають в ній у різних функціональних співвідношеннях і які утворюють одне звукове ціле.

Фактура даного твору щодо гомофонно-гармонічного викладу, то композитор створює виділене звучання - першорядна роль мелодії і підпорядкована їй гармонія. Він наслідує традиції народного гуртового виконання українських народних пісень, коли основна мелодія звучить почергово у всіх голосах.

В той же час, решту голосів стають супроводом до неї. Водночас, композитор збагачує гомофонно-гармонічну вертикаль за рахунок мелодизації окремих голосів. Протягом декількох віків поліфонія та гомофонія співіснували поруч. Природним явищем був обопільний їх вплив і взаємозбагачення.

Підголоскова структура поліфонічного складу багатоголосся - найхарактерніша риса українського народного виконання, рух голосів у такому ансамблі залежить від специфіки підголоскової фактури, у якій всі голоси, незважаючи на свою мелодичну самостійність проходять переважно в одному характері і ритмі з основною мелодією, що підкреслює відносну мелодичну самостійність підголоскової поліфонії.

У третьому куплеті зустрічається імітаційна поліфонія, яка складає короткі поспівкі, що кілька разів проходить в різних голосах:

Таким чином, хорова фактура відіграє важливу роль в створенні художнього образу твору.