П. I. Чайковський і україна

Петро Чайковський часто із задоволенням гостював в Україні. На Сумщині, у селищі Низи навіть є музей-садиба великого російського композитора.

Мальовнича українська природа, чарівні народні наспіви й привітні люди надихали митця на творчість. Саме тут композитор почав працювати над балетом «Лебедине озеро», від мандрівного музиканта-лірника записав наспів, який став основою головної теми першої частини Першого концерту для фортепіано з оркест­ром. А у фіналі цього твору звучить святкова, радісна мелодія української народної веснянки «Вийди, вийди, Іванку».

Послухай фрагменти «українських» творів П. Чайковського. Пригадай, які ще композитори використовували у своїй творчості українські народні мелодії.

9-й урок

Тема уроку: «Музика в літературних творах. Казка».

Мета: Показати учням важливу роль музичного мистецтва у змісті

літературних творів. На прикладі української народної казки підкреслити позитивну роль музики як носія добра, щастя, справедливості в літературних сюжетах. Розвивати вокально-хорові навички, зокрема навички співу прийомом стакато. Виховувати в учнів кращі моральні якості особистості.

Орієнтовний 1. Вхід під норвезьку народну пісню «Чарівний смичок».

план уроку: 2. Перевірка домашнього завдання.

3. «Чарівна скрипка» (українська народна казка) та закар­ патські народні мелодії — слухання.

4. «Чарівний смичок» (норвезька народна пісня) — розучу­ вання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Пригадати інші українські казки про музику та музикантів.

7. Вихід під норвезьку народну пісню «Чарівний смичок».

ДЕСЯТЬ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Що таке мистецтво? Які види мистецтв ти знаєш?

2. Чим особливе музичне мистецтво? Яке місце воно посідає у житті людини і у твоєму житті зокрема?

3. Який вид музичного мистецтва виник завдяки поєднанню музики і слова? Пригадай основні жанри вокальної музики.

4. Який жанр вокальної музики найпопулярніший? Які види пісень ти знаєш?

5. Пригадай свої улюблені вірші. Який з них, на твою думку, можна перетворити на пісню? Обгрунтуй свій вибір.

6. Що ти знаєш про оперу? Які види мистецтв поєднуються в оперній виставі?

7. В. А. Моцарт казав: «В опері поезія повинна бути слухняною донькою музики». Як ти розумієш цей вислів? Чи погоджуєшся з великим ком­ позитором?

8. Які жанри інструментальної музики пов'язані з літературою? Наведи приклади програмних творів.

9. Наведи приклади інструментальних творів, в яких використані мелодії українських народних пісень. Чи свідчать ці приклади про зв'язок інструментальної музики з художнім словом?

10. Спробуй узагальнити, яку роль відіграє література у музичному мис­тецтві.

10-Й УРОК

ТЕМА УРОКУ: «КАЗКОВІ МУЗИКИ».

МЕТА: На прикладі грузинської народної казки підкреслити важли-

ву позитивну роль музики як «головної дійової особи» літе­ратурного твору. Розвивати вміння виявляти найголовніше в мистецькому творі. Через казковий сюжет виховувати переко­нання учнів у великих можливостях музичного мистецтва та кращі моральні якості.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН УРОКУ:

1. Вхід під норвезьку народну пісню «Чарівний смичок».

2. Перевірка домашнього завдання.

3. «Чарівний смичок» (норвезька народна пісня) — розучу­ вання.

4. «Чонгуріст» (грузинська народна казка) та Грузинська на­ родна мелодія — слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст і звучання. Пригадати інші казки різних народів світу про музику та музикантів.

7. Вихід під норвезьку народну пісню «Чарівний смичок».

ЧАРІВНА СКРИПКА

Українська народна казка

Жив колись на світі бідний русин. І щоночі йому снився син — високий, гарний леґінь. Але то був тільки сон. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства — сама біда в хаті.

Під горою мав трохи землі, але на ній і дурний бур'ян не хотів рости. А одного року була така засуха, що й земля згоріла.

Пішов бідняк найматися до графа, якого буковинці любили, як сіль в оці чи тернину в боці.

— Підеш молотити,— сказав граф,— а за роботу візьмеш те,

що в чоботи нападає.

Русин погодився, бо що було чинити? Цілий місяць вимахував ціпом і приносив у чоботах за-рібок. Нарешті провіяв зароблене зерно, розстелив на ряднині, аби просушилося. Та горобці теж бу­ли голодні й видзьобали усе до зернини.

Побачив це русин, кинув спе­ресердя крисанею об землю:

• А смерека б вас побила!

• Не сердься, добрий чоловіче,— запищало в нього за спиною.

• А хто це мені радить не сердитися?

• Та я — одна зернина,яку не з'їли горобці.

• А де ти є?

• Та осьдечки — під лопухом сховалася.

Нахилився русин, підняв листок лопуха і помітив золоту зернину.

— Що мені з тебе? — каже чоловік. — Ти така дрібненька, що тебе й не видно на долоні.

А зернина радить:

— Ти мене не їж, а посій у землю і поливай три рази на день водою з Черемошу.

Русин посіяв золоту зернинку перед вікнами хати. Три рази на день носив воду з річки, щедро поливав, але нічого не сходило. Засумував, забідкався старий. Розказав про все жінці, а вона допікає:

— Тобі, чоловіче, на старість горобці у голові цвірінькають! Де то видано, де то чувано, аби зернина вміла говорити!

Та одного ранку русин почув за вікном таку чудову музику, що за серце брала. Виглянув — нікого, але на тому місці, де була посіяна зернина, виросла дивна яблуня. З її гілля звисали не яблука, а скрипки — із зеленими і жовтими смугами. Зачуду­вався русин і вийшов надвір. Не встиг підійти до чарівного дерева, як почув:

— Добридень, тату!

Ще більше здивувався чоловік.

— Добридень,— відповів.— А хто мене називає татом?

— Це я, ваш син Петрик,— і з яблуні скочив красний хлопець.

— Коли ти мій син, то ходімо картоплю сапати,— все ще не вірив чоловік, що то йому не сниться.

Петрик узяв із собою скрипку й втяв такої веселої, що картопля почала рости і цвісти.

• Що то за скрипка? — запитав батько.

• А то така скрипка, що коли погладжу на ній зелені смуги, то омолоджується

добро, а як торкнуся жовтих — старіється зло.

Чоловік і жінка не могли нарадуватися чарівному синові. Бо­ялися, аби й волосинка з нього не впала. Та Петрик не міг усидіти на місці, все він ходив поміж людьми.

Однієї неділі узяв свою скрип­ку й подався в село. На толоці побачив людей, які танцювали, хо­ча їм не грали ні скрипка, ні цим­бали. Вони тільки плескали в долоні. Всі були такі марні, що падали з ніг.

• Що ті люди роблять? — спитав Петрик селян.

• Весілля справляють,— відповів один дід.

• Але граф їх зовсім замучив у роботі. Казав, що коли повмирають, то сюди привезе людей із заморських країв.

Погладив хлопчина зелені смуги скрипки і втяв такої веселої, що листя на деревах — і те затріпотіло. Люди стали жвавими, щасливими. Молодий із молодою — як місяць із зірницею. І всі пустилися до танцю-тропотанцю.

Цілу днину Петрик веселив людей. А граф вийшов на балкон палацу, глянув у бік толоки і аж рота роззявив від подиву. Він наказав гайдукам позаганяти всіх селян до своїх воріт. Прийшли бідні люди, поскидали крисані.

— Бачу, що від музики дістали добру силу. Завтра під горою маєте продовбати великий прохід, аби весь Черемош міг туди текти!

Наступного дня зранку люди взяли мотики й лопати і пода­лися до гори. Обліпили її, як ті мурашки, й загупали, аж іскри летіли. Минали дні, тижні, місяці, доки продовбали крізь гору тунель.

Подивився граф і каже:

— Тепер побудуйте в середині гори високий палац — з великими залами, довгими коридорами, ясними світлицями.

Брама до палацу має бути така, аби її заперла і мала дитина, а відчинити міг тільки один я.

Але бідні люди вже не чули в собі великої сили.

А граф їм дав таку страшну роботу! Рушили до хати, де жив із родичами Петрик. Викликали хлопця й докоряють:

— Ти дав нам снагу видовбати діру для ріки, а тепер лишив нас у біді?..

Петрик відповів:

— Завтра всі до одного беріть кияння, довбні та лопати і йдіть до гори. Я прийду на поміч.

Другого дня люди прийшли до гори, але ніхто не міг підняти ні кия, ні лопати. Тут Петрик погладив зелені смуги скрипки, приклав смичок до струн і врізав коломийку. Люди помолоділи, дістали красну силу — аж уламки скелі розліталися. В горі були зроблені довгі коридори, височезні зали, просторі світлиці.

Коли все було готово, граф розіслав гайдуків скликати гостей: його доньку посватав один заморський принц.

Гості зібралися в палаці, який збудували в середині гори.

Прийшов туди Петрик. Граф його уздрів і закричав:

• Як ти смів сюди прийти?!

• Мужицьке весілля я вже бачив, пане, а графське — ще ні,— відповів йому Петрик.

Граф наказав слугам викинути зухвалого хлопця. Та Петрик погладив жовті смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У палаці одразу притихли. Граф згорбився, руки за­тремтіли.

Петрик вийшов за браму і зачинив її назавжди. Минули роки, брама помалу обросла травою-муравою. Про графа ніхто й не згаду­вав. А про Петрика та його чарівну скрипку розповідають і донині.

§) Закарпатські народні мелодії

• Ця казка народилася на Буковині — в співучому краї, що славиться різноманіттям чудових і своєрідних народних пісен­них мелодій та запальними танцювальними ритмами.

Нам часто доводилося зустрічатися з казковими персонажами в музичних творах, навіть нещодавно — в «Попелюшці» С. Прокоф'єва та «Лускунчику» П. Чайковського. Отже, літературний жанр казки збагачує музику своїми сюжетами. Проте й музика «не залишається в боргу», вона «звучить» у казках багатьох народів світу — чарівних історіях про талановитих музикантів, їхні інструменти та чудодійну силу музики.

Наприклад, у грузинській на­родній казці «Чонгуріст» юнакові, який гарно співав і грав на чонгурі, музика допомагає здобути щастя. Як саме? Прочитаємо і послухаємо.

, Чонгурі — грузинський чотириструнний щипковий інструмент із тихим голосом і ніжним звучанням (тембром).