Чонгуріст

Грузинська народна казка

Жив на світі цар. Мав він дочку прекрасну, як сонце. Багато хто мріяв про гарну царівну. Багато славних і знатних юнаків просили її руки, та цар усім відмовляв.

— Принеси спочатку яблуко безсмертя,— говорив цар кож­ному,— і доведи, що ти достойний царівни.

Поблизу від палацу жив бідний юнак. Славився він своїми піс­нями та грою на чонгурі. Юнак покохав прекрасну царівну. При­йшов він до царя і попросив віддати йому царівну за дружину.

Не прогнав цар бідного чонгуріста, а сказав йому, як і всім говорив:

— Добудеш для мене яблуко безсмертя,— отримаєш царівну за дружину.

Узяв чонгуріст свій чонгурі та й подався у путь на пошуки яблука безсмертя.

Ішов він, ішов, дев'ять гір перейшов та й бачить: розкинувся на схилах пагорба сад.

Загорожа навкруги саду кам'яна, висока-превисока, навіть птах не перелетить! Чонгуріст обійшов сад — з ранку до вечора йшов! — немає входу до саду. Обійшов він удруге, обійшов утретє. Іде юнак, грає на своєму чонгурі та співає лагідну пісню. Завмер сад, перестали шелестіти листям дерева. Слухають пісню гори й долини. Птахи, що пролітали в небі, посідали на дерева, щоб послухати пісню чонгуріста.

Та раптом розсунулась камінна огорожа і відкрилася перед чонгурістом дорога до саду.

Це був той самий сад, де росла яблуня з плодами безсмертя. Страшний гвелвешапі стеріг чарівну яблуню. Почує чудисько людину, впустить до саду і поглине нещасного своєю вогненною пащею.

І зараз почув гвелвешапі людину, та й розсунув камінну огорожу.

Іде чонгуріст садом, співає свою сумну пісню.

Відкрив гвелвешапі величезну пащу, понісся на людину з хриплим ревінням... і завмер. Вразили його ніколи не чувані звуки чонгурі. Втихомирила лагідна пісня лють злого чудо­виська.

А чонгуріст іде собі, йде, і звучать солодкі звуки його пісні.

З очей гвелвешапі побігли сльози, незнана печаль охопила його.

Та раптом порвалися струни чонгурі.

Замовк юнак. Зупинився він перед гвелвешапі, чекаючи своєї долі.

А гвелвешапі зірвав яблуко і подав юнакові.

— Візьми яблуко, не бійся. Ніколи ще зі мною не розмовляли мовою пісні. Бери це яблуко безсмертя, воно твоє. Бо безсмертна людина, яка здатна скласти таку чарівну пісню.

* * *

Грузинська народна мелодія

• У супроводі якого музичного інструмента найкраще зву чить пісня «Чарівний смичок» і чому? Яка головна думка цієї пісні?

Що спільного у змісті пісні «Чарівний смичок» і казок «Чарівна скрипка» та «Чонгуріст»?

Що допомагає героям казок дарувати людям радість і перемагати зло?

Пригадай інші казки, де музика є «головною дійовою особою».

Послухай музику на твій вибір. Що нового розповідає вона про навколишній світ?

• ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ В МУЗИЦІ.

Динамічні відтінки : f ff mf p pp mp

11-Й УРОК

ТЕМА УРОКУ: «МУЗИКА В ПОЕЗІЇ. БАЙКА».

Мета: Познайомити учнів зі зразками віршованих літературних

творів, зокрема байок про музику. Підкреслити важливу роль музики в сюжетах таких творів. Дати учням визначення по­няття «квартет». Поглибити знання учнів про творчість Ва­силя Барвінського. Розвивати здатність виявляти та розуміти головну думку літературного твору про музику. Виховувати критичне та самокритичне ставлення до виконавців музич­них творів, кращі моральні цінності особистості.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під норвезьку народну пісню «Чарівний смичок».

2. Перевірка домашнього завдання.

3. «Чарівний смичок» (норвезька народна пісня) — виконан­ ня.

4. «Квартет» (байка І. Крилова з трьома фрагментами «хао­ тичної» квартетної музики) чи «Музики» Л. Глібова — слу­ хання.

5. Квартет для двох скрипок, альта і віолончелі В. Барвінсь­ кого — слухання.

6. «Все це потрібно мені» А. Житкевича — розучування.

7. Узагальнення.

8. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання. Пригадати інші поетичні твори про музику та музикантів.

9. Вихід під пісню А. Житкевича «Все це потрібно мені».