План уроку:

1. Вхід під пісню-романс «їхав козак за Дунай» С. Климовського.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. «їхав козак за Дунай» С. Климовського — розучування.

4. 5-та частина «Оживуть степи, озера», кантати «Радуйся, ниво неполитая» М. Лисенка — слухання.

5. Узагальнення.

6. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання.

КАНТАТА¹

Кантата як музичний жанр з'явилася ще в XVII ст. Але тоді це був твір для співу з інструментальним супроводом. Нині

кантата — це великий музичний твір, що складається з кількохІ частин і створений для виконання хором, солістами та сим- фонічним оркестром. Усі частини кантати — особливо віршо­вана, поетична основа — поєднані між собою спільною ідеєю. Широкі можливості музичного мистецтва та літератури у спів­звуччі надають змогу авторам (поетові та композитору) кантати яскраво та різноманітно відобразити свій задум.

Микола Лисенко — славетний україн­ський композитор, засновник українсь­кої музичної класики, диригент, піаніст і музичний педагог XIX—XX ст. Протягом усього життя він збирав український пісен­ний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці, сягнувши справжніх ду­ховних глибин життя українського на­роду. Формування творчих ідей Мико­ли Лисенка відбувалося під впливом поезії Тараса Шевченка — на його вірші композитор створив близько 90 вокаль­них творів різних жанрів. Микола Лисен­ко народився на Полтавщині, звідки широкими калиновими рушниками про­стелилася творча доля багатьох ук­раїнських митців.

Микола Лисенко був високоосвіче­ною людиною, він навчався у Хар­ківському та Київському університе­тах, а також у Лейпцигській консер­ваторії в Німеччині.

На вірші Тараса Шевченка Мико­лою Лисенком написана кантата «Ра­дуйся, ниво неполитая», що склада­ється з п'яти частин. П'ята частина «Оживуть степи, озера» — фінал кан­тати — звучить по-весняному радісно й збуджено. Як весняне сонце ожив­лює скам'янілу землю, розковує ріки, так слово правди несе знедоленим

волю і щастя. Бунтарські, героїко-патріотичні поезії Кобзаря у поєднанні з емоційною, натхненною музикою Миколи Лисенка є справжнім гімном світлому майбутньому українського народу. Ця кантата — перший зразок класичної* кантати в українській музиці.М. Лисенко. Кантата «Радуйся, ниво неполитая» (п'ята частина, «Оживуть степи, озера»)

Класика, класичний... Ми часто зустрічаємо ці слова, коли йдеться про творчість видатних композиторів. Що вони означають? Музичною класикою називають твори, що відповідають І найвищим художнім вимогам за глибиною вираження життєвого У змісту та досконалістю форми. Це твори, що витримали «пе­ревірку часом» та увійшли до скарбниці світового мистецтва.Що є літературною основою кантати? На що спирався у своїй творчості М. Лисенко? Що оспівує автор кантати «Радуйся, ниво неполитая»?

Послухай музичний твір на твій вибір. Чи вплинула на його створення література? Чи можна назвати її класичною?

Микола Віталійович Лисенко (1842— 1912) — видатний український композитор, піаніст, диригент, фольклорист, педагог. Він увійшов в історію як основоположник україн­ської класичної музики.

У творчому доробку композитора представ­лені різні жанри вокальної музики: 11 опер,' 3 кантати, багато романсів, більше 600 записів та обробок українських народних пісень тощо.«Радуйся, ниво неполитая» — перша класич­на кантата в українській музиці. Вона скла­дається з 5 частин, в яких звучить сольний, ансамблевий і хоровий спів у супроводі оркестру. Композитор широко використав мелодії українських народних пісень різних жанрів — колядок, веснянок, ліричних і героїчних пісень...

Кантата «Радуйся, ниво неполитая» створена на слова Тараса Григоровича Шевченка. На тексти великого українського поета М. Лисенко написав вокальний цикл «Музика до «Кобзаря» Т. Г. Шев­ченка», до якого увійшли понад 80 творів різних жанрів — пісні, романси, ансамблі, хори тощо.

Кантата (від італ. — співати) — твір для солістів, хору й оркестру, жанр вокальної музики. Кантата складається з кількох завершених частин і призначена для концертного виконання.

Кантати створювали П. Чайковський, С. Рахманінов, С. Прокоф'єв, Д. Шостакович, Д.Кабалевський, Г. Свиридов, українські композитори М. Лисенко, С. Людкевич, Л. Ревуцький та ін.

Класична музика (від лат.— зразкова, першокласна) — ви­датні твори музичного мистецтва, які становлять безумовну цінність для національної та світової культури.

5-Й УРОК

Тема уроку: «З народних джерел».

Мета: На прикладі творчості Миколи Лисенка показати учням зна-

чення та роль літератури в оперному жанрі. Ще раз акцентува­ти увагу на значенні народних джерел у музиці М. Лисенка. Дати учням визначення понять «лібрето» (розкрити його роль в оперному жанрі) та «інтродукція». Розвивати вокально-хорові навички учнів. Виховувати патріотичні почуття, інтерес до на­родної творчості та національної оперної музики.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під пісню-романс «їхав козак за Дунай» С. Климовсь-

кого.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. «їхав козак за Дунай» С. Климовського — виконання.

4. «За світ встали козаченьки» (українська народна пісня) — розучування.

5. Інтродукція з опери «Тарас Бульба» М. Лисенка — слухан­ ня.

6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибо­ ром, розповісти про її зміст та звучання.

8. Вихід під українську народну пісню «За світ встали коза­ ченьки».

У давньогрецькому театрі музика була обов’язковим його елементом: плавно, наспівно промовлялись акторами ролі.; хор, як обов’язковий учасник дійства, уособлював у собі одночасно і «голос народу», і голос автора. Музи театру – Талія і Мельпомена відображали єдність різних жанрів театрального мис­тецтва.

Спроби в XVI—XVII ст. у Флоренції відродити грецьку тра­гедію призвели до створення першої опери як поєднання музики і драми (сценічної дії), оскільки тексти давньогрецьких міфів на той час були відомі, а музика до більшості з них не збереглася. Тому музику — обов'язковий елемент театру — необхідно було створити. Надалі протягом століть музика і сюжет «змагалися» між собою за «головну роль» в оперному жанрі. Завдяки цьому з'являлися все нові типи та різновиди опер, у кожному з яких по-різному важливими є музика або драматична дія.

На сьогодні опера — це найскладніший музичний жанр, в якому поєднуються поряд із музикою та літературою елементи хореографії, театрального й образотворчого мистецтва.

Літературною основою опери (музично-драматичного творуf сценічної дії, в якому співають) є лібрето — літературний текст опери. Літературний твір, покладений в основу опери, може бути завеликим чи складним і має бути пристосованим до вимог оперного жанру. Тому і необхідне лібрето як «посередник» між літературним твором й оперою. Лібрето містить слова для співу, в ньому закладено послідовність і розвиток подій сюжету, характе­ристики дійових осіб. Лібрето визначає головну тему й зміст опери:

З іменем Миколи Лисенка пов'язане становлення української національної опери. Опера «Тарас Бульба» за сюжетом повісті Миколи Гоголя — вершина оперної творчості Миколи Лисенка і неоціненний внесок до скарбниці українського оперного мис­тецтва. В ній з високою майстерністю відображено героїчну бо­ротьбу українського народу проти поневолювачів, втілено ха­рактери, звичаї, обряди, побут народу. Музика опери пройнята інтонаціями народних пісень і дум.

Послухаємо інтродукцію до опери. Вона складається з кіль­кох епізодів (із скількох?), що побудовані на основних темах опери. Чи є знайомою мелодія, що прозвучала, розвиваючись, в інтродукції? Так, це мелодія пісні «Засвіт встали козаченьки». Простежимо ще раз за її розвитком, який нагадує варіації. Звернімо увагу, як майстерно композитор розвиває та збагачує мелодію народної пісні засобами симфонічного оркестру.

^{МУЗИКА ВИХОДИТЬ НА СЦЕНУ}

Опера «Тарас Бульба» створена за однойменною повістю видатного письменника Миколи Васильовича Гоголя. Вона розповідає про життя українського козацтва, його героїчну бороть­бу за свободу своєї Батьківщини.

В увертюрі — оркестровому вступі до опери — як символ пере­моги звучить тема української народної пісні «Засвіт встали козаченьки».

ТЕАТР I МУЗИКА

Музика відіграє надзвичайно велику роль у театральному мистецтві. Вона — одна з головних «діючих осіб» і драматичної вистави, комедії, трагедії... Важко уявити І собі театральну постановку без музичного вступу, пісень, романсів, інструментальних епізодів.

Завдяки поєднанню музики і літератури зі сценічною дією ви­никли вокальні музично-театральні жанри:

опера (італ. — твір),

оперета (італ. — маленька опера),

мюзикл (англ. — музична вистава),

водевіль (комедійна вистава з піснями-куплетами і танцями, назва якої походить від долини ріки Вір у Франції, де були поширені народні пісеньки-водевіри).

В основу усіх вокальних музично-театральних жанрів і навіть «безсловесного» балету покладено літературні сюжети.

От чарівне царство опери, балету... Що покладено в основу їх сюжету? Мають опера, балет і оперета стислий текст — маленьку книжечку, ....

словничок

Лібрето (з італ. — маленька книжечка) — літературний текст опери, оперети, кантати, ораторії, сценарій балету.

Лібрето називають також стислий виклад змісту опери, балету, драми, кінофільму і т. п.

6-Й УРОК

ТЕМА УРОКУ: «ОПЕРА ТА ЛІТЕРАТУРА».

МЕТА: На прикладі оперної творчості В. А. Моцарта закріпити уявлення про невіддільність музики і літератури в оперному жанрі. Підкреслити роль народних джерел у творчості видатних ком­позиторів, зокрема В. А. Моцарта. Закріпити визначення по­няття «лібрето». Розвивати вокально-хорові навички учнів та вміння зіставляти, інтерпретуючи, музичні твори. Виховува­ти інтерес до видатних зразків музичної класики.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під українську народну пісню «За світ встали козаченьки».

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Українська народна пісня «За світ встали козаченьки» — розучування.

4. Інтродукція з опери «Тарас Бульба» М. Лисенка або фінал опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського — слухання (за вибором учнів або вчителя).

5. Хор «Звідки приємний та ніжний той дзвін?» з опери В. А. Моцарта «Чарівна флейта» — слухання.

6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання - слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання.

8. Вихід під українську народну пісню «За світ встали коза­ ченьки».

Геніальний австрійський композитор, клавесиніст, органіст, диригент Вольфганг Амадей Моцарт (1756—1791) створив більше 600 музичних творів, серед яких —17 опер!

Остання опера композитора «Чарівна флей­та» — яскрава музична казка про мудрість, добро і справедливість. її лібрето написане за мотивами кількох казкових сюжетів.

У цьому творі — безліч різноманітних наспівів: мелодійних пісень, строгих хоралів, веселих речитативів... В інструментальних

епізодах та супроводі прозоро і чарівно звучить так званий «моцартівський» оркестр — з флейтою, що виконує соло, та дзві­ночками.

Речитатив (від лат. — читати вголос) — вокальна мелодія, наближена до інтонацій мови. Найчастіше речитатив передує арії в опері, кантаті, ораторії.

У ДИТЯЧОМУ ТЕАТРІ

Затихнув гомін. В залі згасло

світло,

і, враз, заполонивши всі чуття,

розсунулась завіса... І розквітло

життя — мов казка,

й казка — мов життя.

Відкритими очима і серцями

поринули в ту казку глядачі, захоплено,бурхливо

до нестями,

всім помислом за дією йдучи.

А дія розгортається, як злива:

палає барвами казкове тло,

герої йдуть на подвиги сміливо,

стоять за правду і долають зло.

І кожне слово, кожен світлий образ

в одкритім серці залишає слід...

І кожен мріє — дужим та хоробрим

зрости й піти в широкий

білий світ!

Зрости і стати — як оці герої,

що в боротьбі долають всі

путі!..

І все, що є на сцені тільки

грою,

самим зазнати

в справжньому житті!..

Наталя Забіла

Ми вже не раз слухали увертюри до опер (пригадаймо, на­приклад, увертюру до опери Жоржа Бізе «Кармен») і знаємо, що * увертюра — це оркестровий вступ до театральної музичної ви-1 стави (опери, балету тощо). Вона необхідна для ознайомлення слухачів із головними музичними темами — характеристиками персонажів опери та підготовки слухачів до сприйняття такого складного музичного жанру, як опера. Такий оркестровий вступ до опери може бути й невеликим. Тоді його називають не увер­тюрою, а вступом, або інтродукцією.

Коли ми слухаємо твори австрійського композитора XVIII ст. Вольфганга Амадея Моцарта, нас зачаровує краса, легкість, «про­зорість» його музики поряд із глибокими почуттями, відтвореними нею. Здається, що йому було надзвичайно легко створювати музику. Проте, насправді, поряд із неперевершеним геніальним обдарованням, Воль­фганг Амадей Моцарт був відомий своєю вражаючою працездатністю. Звучання кож­ного його твору розкриває перед слухача­ми незрівнянне багатство і глибину душі ге­нія.

Моцарт ще дитиною вражав усіх своїм неперевершеним обда­рованням як виконавець та імпровізатор на клавесині — кла­вішно-струнному музичному інструменті, попереднику фортепіано. У шість років він став блискучим віртуозом гри на кла­весині та гастролював з концертами по Європі з батьком і сест­рою. Тоді ж він почав складати свої перші твори.

За 35 років свого життя він створив понад 600 музичних творів: 41 симфонію, 19 опер і багато інших творів у різних жанрах. Стиль творчості Моцарта вирізняється інтонаційною виразністю, багатством і наспівністю мелодій, гармонічною струн­кістю та витонченістю. Його неймовірний талант, коротке жит­тя, повне загадкових подій, привернули увагу багатьох пись­менників. Про життя і творчість Моцарта написано чимало документальних та художніх літературних творів. Його творчість — вершина європейської музики XVIII і

Особливої уваги у своїй творчості ком­позитор приділяв опері. «Чарівна флейта» — остання опера Моцарта, створена на казковий літературний сюжет. Це опера про перемогу розуму і добра над забобонами і злом. Головні дійові особи опери — мудрий і добрий ча­рівник Зорастро та безжалісна і мстива Ца­риця Ночі. Як Микола Лисенко використо­вував у опері «Тарас Бульба» інтонації ук­раїнської народної пісенності, так і Моцарт у мелодіях і темах «Чарівної флейти» виявив тісний зв'язок з інтонаціями австрійських та німецьких народних пісень. Особливо це ви­явилось у темах персонажа опери птахолова Папагено. «Приємний та ніжний» дзвін ча­рівних дзвіночків Папагено не раз допомагає

йому та його друзям перемагати зло і знайти своє щастя.

Хор. «Звідки приємний та ніжний той дзвін» з опери В. А. Моцарта «Чарівна флейта»

Як виникла опера? Чи може бути опера без лібрето?

Охарактеризуй засоби музичної виразності прослуханих фрагментів опер.

Який відомий тобі жанр музичної творчості використано в операх «Тарас Бульба», «Чарівна флейта»?

Послухай музику на твій вибір. Порівняй її зі звучанням щойно прослуханих фрагментів опер.

7-Й УРОК

Тема уроку: «Література в балеті».

Мета: На прикладі балету С. Прокоф'єва «Попелюшка» розширити

уявлення учнів про роль лібрето в музичному мистецтві. По­глибити знання учнів про творчість Сергія Прокоф'єва. Роз­вивати вокально-хорові навички, почуття ритму та навички гри на елементарних музичних інструментах. Виховувати почуття краси і добра.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під українську народну пісню «За світ встали козаченьки».

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Українська народна пісня «За світ встали козаченьки» — виконання.

4. «Па-де-шаль» та «Аморозо» з балету «Попелюшка» С Про­ коф'єва — слухання.

5. «Вальс квітів», «Танець феї Драже» з балету «Лускунчик» П. Чайковського — слухання (за бажанням учнів та вчителя).

6. «Веселкова пісня» О. Янушкевич — розучування.

7. Узагальнення.

8. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання.

9. Вихід під «Веселкову пісню» О. Янушкевич або під «Та­ нець феї Драже» П. Чайковського.