Українське народне музичне мистецтво як відображення життя і боротьби народу
Вступ
Український народ здавна славився яскравим народним мистецтвом. Кожна визначна подія в житті громади чи сімї перетворювалась у свято, на якому виконували пісні, танці, інструментальну музику. Таких подій було дуже багато.
В сиву давнину напровесні, як тільки забринить в небі чарівна пісня жайворонка, дівчата гуртом виходили на околицю села чи міста і піснями, які називають веснянками, гаївками чи гагілками, «закликали весну». В змісті цих радісних пісень відображені воскресаюча природа, тема кохання тощо. Вславляючи прихід весни, дівчата в своїх піснях-веснянках опоетизовували природу, уявляли її в образі людини, яка несла їм радість і щастя. Весною, коли земля вкривалася зеленим килимом, квітчалася рястом, пролісками, фіалками та іншими барвистими весняними квітами, молодь все своє дозвілля проводила на лоні природи.
А в часи лихоліть пісня рятувала людей від смутку, підіймала на боротьбу із лихими загарбниками, надавала сил, наснаги та віри в світле майбутнє, яке обовязково настане.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От, де люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.