Казкові мрії

Неможливо уявити без музики такий театральний жанр, як балет — музично-драматичний твір сценічної дії, зміст якого пе­редається за допомогою хореографії (танцю). В ньому музика (ін­тонація) і танець відіграють роль слова, відображаючи розвиток сюжету, розкриваючи характери та взаємовідносини дійових осіб. Отже, для створення балетного спектаклю також необ­хідне лібрето.

Лібрето балету російського композитора минулого століття Сергія Прокоф'єва «Попелюшка» створено за мотивами відомої казки французького письменника Шарля Перро. Яскраві та ви­разні мелодичні теми характеризують дійових осіб балету-казки. Пригадаймо схвильовано-поетичну мелодію вальсу з цього балету із тривожним втручанням «теми годинника», яку ми слухали ра­ніше. Послухаймо, як музика двох контрастних за звучанням фрагментів із балету «Па-де-шаль» («Танець з шаллю») та «Амо­розо» («Закохано») насправді розповідає нам події відомого каз­кового сюжету. Які персонажі казки-балету постають перед нами в цих фрагментах?

Сергія Прокоф'єва в сюжеті казки про Попелюшку найбільш приваблювала мрія про щастя, що перемагає всілякі перепони і розквітає світлим почуттям любові.

Сергій Прокоф'єв народився в україн­ському селі Сонцівка на Донеччині. З ран­нього дитинства музика оточувала його в рідній домівці — мати майбутнього компо­зитора чудово грала на фортепіано. Сер-гійко заслуховувався прекрасними твора­ми класичних композиторів, намагався ім­провізувати на фортепіано і вже з п'яти років почав створювати власні музичні тво­ри. Свої перші дитячі опери «Велетень» та «На пустельних островах» він написав на власні лібрето.

Великої уваги композитор приділяв створенню музики для дітей, яку ми слухали вже не раз. Пригадаймо його відомий «Марні» з «Дитячого альбому», симфонічну казку «Петрик і вовк», пісню «Базіка» та інші. У багатьох творах Сергія Прокоф'єва ми зустрічаємо казкових чи реальних героїв, які прийшли до його творів з літературних сюжетів. Музика Сергія Прокоф'єва втілює гармонійне, радісне відчуття життєвої краси та енергії.

Звичайно, в балетах основним типом музики є танець. Проте, на відміну від звичайного танцю, кожен танець в балеті є ха­рактеристикою дійових осіб або відображенням подій літератур­ного сюжету, що поєднався з музикою через лібрето. Завдяки такому чудовому поєднанню й існує надзвичайно улюблений слухачами музичний жанр — балет.

Зустрічаймо нову пісню «Веселкова» сучасного автора Ольги Янушкевич з міста Немирова, що на Вінниччині. Разом із та­лановитою поетесою Марією Ясаковою вона створила багато дуже гарних і різноманітних пісень для дітей і дорослих. «Веселко­ва» — одна з них. Про що ця пісня? Які засоби музичної ви­разності найкраще розкривають її поетичний зміст? Що спіль­ного та відмінного між звучанням «Веселкової пісні» та фраг­ментів балету «Попелюшка»?

Прочитай текст. З якої казки цей фрагмент?

... Все одразу стихло. Скрипки замовкли. І музиканти, і гості ми­моволі задивилися на незнайому красуню, яка приїхала на бал пізніше за всіх. Принц посадив свою гостю на найпочесніше місце і, тільки-но заграла музика, підійшов до неї та запросив до танцю. Вона танцювала так легко і плавно, що усі замилувалися дівчиною.

.. .Вона забула про все на світі, навіть про те, що має вчасно повер­нутися додому, і схаменулася лише тоді, коли годинник пробив північ. Дівчина схопилася й побігла швидше за лань. Принц кинувся за нею, але її й сліду нема. Лише на сходинках залишився маленький

кришталевий черевичок...

(За Шарлем Перро)

С. Прокоф'єв. Фрагменти з балету «Попелюшка» («Па-де-шаль», «Аморозо»)

Видатний російський композитор Сергій Сергійович Прокоф'єв (1891 —1953) дуже любив казки. Під враженням опер-казок він вже в дев'ятирічному віці написав власну оперу «Велетень».

За казковими мотивами і сюжетами ком­позитор створив багато яскравих музичних творів — фортепіанні «Казки старої бабусі», симфонічну казку «Петя і Вовк», вокальну каз­ку «Бридке каченя», балети «Сказання про кам'яну квітку», «Блазень» та інші.

Один з найчарівніших творів С Прокоф'єва — балет «Попелюшка», створений за казкою французького письменника Шарля Перро.

Послухай, як музика танців змальовує картини казкового сюжету. Чи можна здогадатися, слухаючи інструментальні номери балету, то відбувається у казці, які персонажі зображені, відчути їхні настрої? Подумай, чи створив би С Прокоф'єв цей балет, якби не було казок.

Музика і слово... Вони звично і природно поєднуються у пісні, думі, романсі, опері... Але є музичні жанри, в яких література присутня безсловесно, ніби таємнича невидимка.

От балет — чарівне царство музики і танцю. В основу кожного балету покладено літературний сюжет. Музика розповідає прекрасні історії про чарівних принцес і принців, про мужніх і ге­роїчних людей, про дружбу, відданість і любов. І жодного слова... Проте все зрозуміло.

А скільки інструментальних п'єс мають програмні назви, а то й літера і урні передмови-епіграфи! Варто пригадати лише «Дитячий альбом» та «Пори року» П. Чайковського.

Програмний зміст часто покладений в основу великих симфонічних творів — концертів, увертюр, симфоній. Наприклад, П. Чайковський дав програмну назву «Зимові марення» Першій симфонії. А Л. Бетховен вирішив збагатити цей жанр співом і ввів у Дев'яту симфонію хор.

Що таке програмна музика? Наведи приклади програмних творів. Знайди у тексті назви інструментальних жанрів. Подумай, що ста­лося б з інструментальною музикою, якби не було літератури.

СЛОВНИЧОК

СИМФОНІЯ (від грецьк. — співзвуччя) — великий, здебільшого чотиричастинний твір для симфонічного оркестру.

8-Й УРОК

Тема уроку: «Від пісні до симфонії».

Мета: Зосередити увагу учнів на народних мелодіях, що лягли в

основу видатних класичних творів чи їх фрагментів. Показа­ти учням опосередкований зв'язок віршованого тексту через пісню з симфонічним твором (на прикладі II симфонії Петра Чайковського). Поглибити знання учнів про творчість П. Чайковського. Розвивати вміння логічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо прослуханої та виконаної музики. Виховувати патріотичні почуття та інтерес до твор­чості П. Чайковського.

Орієнтовний план уроку:

1. Вхід під «Веселкову пісню» О. Янушкевич.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. «Журавель» (українська народна пісня) — слухання.

4. Фінал II симфонії П. Чайковського — слухання.

5. «Веселкова пісня» О. Янушкевич — виконання.

6. Узагальнення.

7. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст і характер.

8. Вихід під «Веселкову пісню» О. Янушкевич або фінал II симфонії П. Чайковського.