Іі. Музично-теоретичний аналіз

Хорова мініатюра Лесі Дичко «Лісові далі» написана у простій двочастинній формі і складається зі вступу та двох періодів неквадратної побудови.

Перший період «А» неквадратної побудови (7+6+12) складається з трьох речень («а», «b» і «c»). У хоровій фактурі першого речення (4-10 такти) першого періоду автор використовує явище «мажоро-мінор» – на тонічному органному пункті «h moll» звучить паралельний «D dur», хроматичний нижній півтон до квінтового тону тонічного тризвуку і паралельний рух терцквартакордів першого, сьомого і шостого ступенів «D dur» (8-9 такти). У хоровій фактурі другого речення (11-16 такти) першого періоду автор використовує паралельних рух неповних септакордів у верхніх голосах (11 такт), рух паралельних секст між партіями тенорів і сопрано (13 такт), прохідні звуки і прохідний хід між партіями сопрано і тенорів (16 такт). У хоровій фактурі третього речення (17-28 такти) першого періоду автор використовує низхідний рух паралельних секстакордів між партіями тенорів і альтів (17 такт), висхідний рух паралельних секстакордів між партіями сопрано й альтів (17 такт), висхідний рух паралельних секст між партіями тенорів і альтів (21 такт), підголоски у партії баритонів (18 і 20 такти) і партії тенорів (27 такт), неакордовий звук, висхідний і низхідний рух паралельних квартсекстакордів тощо.

Другий період «B» неквадратної побудови (6+4+7) складається з трьох речень («d», «e» і «a1»). У хоровій фактурі першого речення (29-34 такти) другого періоду автор використовує неакордові звуки, висхідний і низхідний рух паралельних терцій між партіями тенорів і альтів (29-30 такти), висхідний верхній тетрахорд натурального «fis moll» у партії альтів, рух паралельних секстакордів і квартсекстакордів (32-33 такти) відносно «D dur». У хоровій фактурі другого речення (35-38 такти) другого періоду автор використовує висхідний рух паралельних квартсекстакордів (32-33 такти) відносно «h moll» між партіями сопрано, альтів і тенорів, неакордові звуки, прохідні звуки у басах. У хоровій фактурі третього речення (39-45 такти) другого періоду автор використовує явище «мажоро-мінор» – на тонічному органному пункті «h moll» звучить паралельний «D dur», хроматичний нижній півтон до квінтового тону тонічного тризвуку тощо.

Пропонуємо показ умовної схеми музичної форми даного хорового твору: