Вступ
Вибір моєї теми обумовлений великим інтересом до української композиторки Лесі Дичко, а саме до такого жанру, як кантата. Взагалі, вивчаючи музичну культуру з XVII століття і до сьогодні, ми зустрічаємо лише композиторів-чоловіків. І тільки у XX ст. в українській музичній літературі ми знайомимося з такою постаттю, як Л. Дичко. Тому мені стало цікаво ознайомитися з особливостями музичного письма саме жінки-композиторки, і так як ми вивчаємо серед її творів лише кантату "Пори року", я вирішила проаналізувати саме кантату "Червона калина", яка докладно не розглядається в навчальному курсі з УМЛ.
Обєктом вивчення є розвиток хорової кантати в українській музиці XX століття. Жанр "кантата" в українській музиці початку XX століття мала вже достатньо викристалізовані традиції ( у творчості М. Лисенка, С. Людкевича, К. Стеценка). Згадаймо кантати "Радуйся, ниво неполитая" та "Бють пороги" М. Лисенка, "Рано-вранці, новобранці", "Єднаймося", "Шевченкові" К. Стеценка, "Кавказ" С. Людкевича та ін. В дожовтневий період сформувався особливий жанровий тип одночасної кантати-поеми (кантата-поема "Бють пороги" М. Лисенка), який дістав подальший розвиток в українській музиці (кантати-поеми "У неділеньку, у святую" К. Стеценка, "Хустина" Л. Ревуцького, "Заповіт" С. Людкевича та ін.).
Помітні зміни у жанрі кантата спостерігаються, особливо, у період Великої Вітчизняної Війни. Драматичні події війни, героїчна боротьба радянського народу прости фашистських загарбників, образи народного страждання, глибока віра в перемогу зосередили увагу композиторів на програмних творах, повязаних зі словом, вокальною інтонацією, поглибили філософську проблематику, де тема війни і миру набуває загальнолюдського звучання. У принципах драматургії помітною стає тенденція до монументалізації і симфонізації вокальних жанрів, зокрема кантати. Це і приводить до жанрового синтезу кантати й симфонії - "Україно моя" А. Штогаренка.
В 50-х років розвиток української музичної культури, як і в усьому колишньому радянському союзі, перебував у доволі складних умовах. Так зване "Партійне керівництво" культурою вимагали наявності у доробку кожного митця творів ідеологічного спрямування, творів на офіціозну, замовну тематику. І хоча більшість творів подібного плану написані талановитими композиторами, вони не представляють художньої вартості, є знаком лише свого часу. Нажаль до таких творів можна віднести кантати, в яких розкривається образ В. І. Леніна: кантата "Ленін" Лесі Дичко, кантата "Прославимо слово Леніна" В. Бібіка , кантата для дитячого виконання "Серцем до Леніна" Є. Зубцова; тема Великої Вітчизняної війни звучить в кантаті "Мир і труд" К. Домінчена.
В цьому контексті звернення Лесі Дичко до зразків історичного фольклору і формування власної концепції в жанрі кантати, було доволі сміливим і новаторським кроком. Кантата Лесі Дичко "Червона калина", яка поставила її імя в ряд найяскравіших митців свого часу, і стала етапним твором не лише у творчості композиторки, але й на шляху розвитку української музичної культури. Це обумовило і мою зацікавленість кантатою "Червона калина".
Мета і завдання. Мету моєї роботи можна визначити як знайомство з одним із визначних творів української музики останньої третини XX ст., усвідомлення особливостей трактування жанру кантати в творчості Лесі Дичко. Завданням даної роботи є аналіз особливостей драматургії, композиції кантати "Червона калина", специфіки трактування фольклорного першоджерела, інтонаційно-тематичного розвитку, особливостей оркестрово-тембрової палітри, на основі аналізу партитури твору та знайомства з наявною літературою, - на підставі проведеної роботи визначення місця жанру кантати в творчості Л. Дичко.
При написанні роботи я користувалася монографією М. Гордійчука "Леся Дичко" із серії "Творчі портрети українських композиторів"[1], також це навчальний посібник "Історія української радянської музики"[3], в якому надана характеристика музичної культури в Україні XX ст., а також підручником "Українська музична культура" Любов Кияновської [4].
Структура роботи складається зі вступу, основного розділу, висновків та списку літератури. В основному розділі розглянутий творчий портрет композиторки та докладний аналіз кантати "Червона калина".