Вступ

В даній роботі ми будемо досліджувати актуальне питання - cпів, як основний вид музичної діяльності дітей дошкільного віку. Необхідною умовою розвитку дитини є отримання музичної освіти рідною мовою. Українська народна пісня є основним дидактичним матеріалом у нас на Україні, вона несе в собі відображення національної культури.

Метою роботи є формування у майбутніх фахівців-педагогів сучасної системи поглядів та спеціальних знань у галузі виховання, набуття практичних навичок щодо планування та проведення музичних занять та інших форм музичної діяльності дітей дошкільного віку. Одна з головних проблем актуальності сьогодення - створити умови для своєчасного повноцінного фізичного, психічного та духовного розвитку кожної дитини. Під кутом цієї проблеми вихователь і повинен ставитися до програми музичного виховання дітей у дитячому садку.

Спів - основний засіб музичного виховання, що найбільш близький і доступний дітям. Діти люблять співати. Виконуючи пісні, вони глибше сприймають музику, активно висловлюють свої переживання і почуття. Текст пісні допомагає їм зрозуміти зміст музики і полегшує засвоєння мелодії. Мелодію з голосу діти сприймають легше, ніж при виконанні на фортепіано, коли складний акомпанемент ускладнює сприйняття. Спів сприяє розвитку мови. Слова виговорюються протяжно, співучо, що допомагає чіткому вимові окремих звуків і складів. Музичний керівникі вихователь стежать за правильною вимовою слів.

Великі можливості для розкриття творчих можливостей дітей закладено в таких видах діяльності як спів, гра на музичних інструментах, диригування, тощо. Це обумовлено тим, що в їх реалізації беруть участь в своїй єдності як уява, так і засоби її втілення. Діти можуть відразу заграти, послухати чи виправити те, що вони створили, порадитись з музичним керівником. Тут вже підключаються і колективні форми творчої діяльності, яка характерна для дошкільного віку, в якій кожна дитина може розкритися, навіть тоді, коли індивідуально їй важко проявитися, бо це залежить як від творчих можливостей, так і типологічних особливостей, музичних здібностей.

Проте, найскладнішою проблемою сучасної дошкільної освіти є забезпечення художньо-творчого розвитку дітей. Вирішується вона поки що частково, оскільки далеко не завжди усвідомлюється вихователем музики, їхні зусилля нерідко спрямовуються на вирішення окремих завдань: навчити дітей співати, розвивати музичні здібності тощо. Замість того, щоб сприяти музичному розвитку, засвоєння знань і оволодіння навичками музичної діяльності, по суті, перетворюються на самоціль. Звичайно, талановитий вихователь, працюючи з дітьми ініціативно і творчо, навіть на основі таких підходів може досягти помітних результатів. Але чи стануть при цьому заняття музики заняттями формування духовності дитини. Переконливу відповідь на це запитання дала практика: якщо зміст і методи музично-виховної роботи не визначаються передбаченням наступного розвитку дітей, ясним розумінням того, яких якостей вони мають набувати у процесі музичного виховання, то така педагогічна діяльність виявляється неефективною.

Причиною багатьох дошкільних проблем є ігнорування деякими вихователями важливих положень сучасної педагогіки. Зокрема висновку про те, що в основі музичного виховання, усіх його ланок лежить активне сприймання музики. Це найприродніший шлях залучення дитини до художнього світу твору, невідємний компонент будь-якого виду музичної діяльності. У такий спосіб забезпечується глибинна спільність усіх видів музичної діяльності. Методика музичного виховання з перших кроків має орієнтувати дітей на осмислення інтонаційно-пластичних витоків музики, самостійну інтерпретацію художнього світу твору. Спів обєднує дітей загальним настроєм, вони привчаються до спільних дій. Діти чують, що той, хто поспішає або відстає, порушує стрункість співу. У процесі співу у дітей розвиваються музичні здібності: музичний слух, память, почуття ритму.

Особливого значення в діяльності сучасного вихователя набуває здатність до використання в повсякденній практиці новітніх технологій навчання. Пошук нових ідей, нових шляхів спонукає звернути увагу на використання в практиці викладання музики інноваційних технологій.

Нове осмислення соціальної мети дошкільної музичної освіти в Україні вимагатиме розробки нових педагогічних концепцій на основі творчого використання здобутків національної і світової педагогіки.

У перспективі заняття музики стануть центром цілісної педагогічної системи, в якій залучення дітей до музичного мистецтва здійснюватиметься на тлі їх широкого художньо-естетичного розвитку. Одним із головних критеріїв ефективності - повноцінний розвиток музичного сприймання і активної музично-творчої діяльності дітей.

Музичне мистецтво надає безперечну дію на особу дитини вже в дошкільному віці. Для того, щоб вона виконувала свою соціальну функцію, необхідний розвиток музичного сприйняття, якому додається універсальна роль, оскільки воно повязане зі всіма видами музичної діяльності дітей.

Актуальність теми визначається необхідністю теоретичної і практичної розробки питань, повязаних з музичним вихованням дітей, з урахуванням вікового аспекту і послідовності залучення дітей до цілісного і диференційованого сприйняття музики та співу, як виду музичної діяльності.