7. Теоретико-методические аспекти формування музикальності дошкільнят в співі

Музичні твори, відображаючи у своїй змісті реальну дійсність, відкривають людині можливість пізнавати світ довкола себе і під час пізнання розвиватися. Музика є емоційним виглядом мистецтва й те водночас дуже складно серед усіх видів мистецтв. Складність сприйняття музичного твори у тому, що його ідея безпосередньо не позначена, а навпаки, прихована про те, щоб ожити, проявитися у свідомості сприймає. Щоб допомогти дитині ввійти у музичний світ, необхідно розвинути в нього рано.

Відповідно до вимогами "Програми виховання і навчання у дитсадку" одній з завдань музичного виховання є навчання дітей виразному, щирого виконання цікавих їм і нескладних пісень. Педагог має допомогти її дітям зрозуміти зміст музичних образів, опанувати необхідними навичками, вияву його почуття на невимушеному, природному співі. Досягнути успіху у цьому виді школи можна у різний спосіб при створенні певних умов.

Ефективність розвитку цих видів співочої діяльності досягається добором пісенного репертуару. Вибір репертуару обумовлений віковими особливостями співочих діапазонів дошкільнят. На думку Н.А. Ветлугиной, співочий діапазон - це обсяг звуків, що визначається інтервалом від самої високого впритул до низького звуку. У межах цього інтервалу голос звучить добре.

Творчий підхід музичного керівника у тому, щоб правильно підібрати вокальні вправи у цілому пісенний репертуар з урахуванням вікових змін у дитячих голосах. Міцно увійшла у роботу з музичного виховання російська народна пісня. Поетичність, багатство мелодії, розмаїтість ритму, яскравість образів, гумор зробили народне пісенне творчість незамінним джерелом музичного розвитку дошкільнят. Ці особливості російській народній пісні спроможні викликати бажання співати у самих соромливих дітей. Для вправ важливо використовувати народні попевки, пісні з плавним голосоведенням, наприклад, "Як під гіркою, під горою", "Лелека", "Волошка".

Для виспівування однією звуці можна запропонувати дітям першу фразу з попевки "Андрей-воробей". Повторення мелодії однією й тому самому звуці може дітей складність в інтонаційному відношенні. Їх потрібно вміння тримати високо який повторювався звук. Це вправу часто дається котрі й нерідко⁷ дошкільнята співають фальшивою. Для виправлення співу використовується фланелеграф. Він дає можливість продемонструвати дітям, як і "перекладати" звуки з "попки на попку", відгранюючи предметне значення. У разі, коли співають низько, вони можуть сказати: "Співайте те щоб звук "не падав" і "не сповзав" з полички". Показ рухом руки, як співати вище або нижчий від допомагає дошкільнятам точніше інтонувати звуки. З дітьми старшого дошкільного віку частіше рекомендується використовувати диригентський жест у роботі динамікою,звуковедением, соціальній та розвитку звуковисотного слуху. Диригування вельми допомагає у проведенні спільного прямування в музичних фразах.

При розучиванні пісень важливо запропонувати дітям вправи, безпосередньо повязані зі своїми окремими елементами. Характер звязку пісень з вправами різний. Так, вправу "Андрей-воробей" можна виконати перед розучуванням пісні А. Філіппенко "Намосточке". Ця попевка допомагає домагатися точного інтонування високого звуку без "підїзду". І тут можна простежити взаємозвязок звуковисотного характеру.

Однією з важливих способів музичного виховання дошкільнят є дидактичні гри. Вони сприяють формування в дітей умінь слухати музику, планомірно розвивати висотний, ритмічний, динамічний і тембровий слух. Розвиток музичного слуху, своєю чергою, дозволяє дітям успішно почуватися в співочої діяльності. Під час проведення ігор необхідно заохочувати тих дітей, які слідуючи зразком дорослого чи інших дітей, виявляють ініціативу, вигадку, елементи творчості. Наприклад, у грі "Садівник" дітям лунають картки із зображенням квітів. Вибирається дитина-"садовник", якому пропонується придумати мелодію визначені слова. Дитина, яка має картка із зображенням цього квітки, повинен проспівати відповідь. Відводящого дитини потрібно дізнатися, хто співав голосом. Дітям який завжди вдається проспівати свою мелодію. Тому музичний керівник може запропонувати свої варіанти. Зазвичай, після цього дошкільнята виявляють свою ініціативу.

Кожна пісня, будучи неповторним музично-поетичним чином, жадає від музичного керівника добору доцільних прийомів її засвоєння і далі навчити дошкільнят співати виразно. Діти можуть по - справжньому передати лише зрозумілі їм літературні і музичні образи. Тому перед виконанням музичним керівником проводиться аналіз мелодичного і поетичного текстів, встановлюється кульмінація, визначається рух у фразах. При поєднанні мелодичного і поетичного текстів важливо допомогти дітям образно уявити певну життєву ситуацію, відповідну змісту пісні. Для збагачення музикально-слухових уявлень, і знайомства дітей із засобами виразності необхідно прагнути показати дітям звязок музики, створюваної композиторами з тими звуками, які оточують в повсякденні. Наприклад, дітям можна запропонувати пограти у "музику дощу". Одного з непогожих днів запропонувати їм вслухатися в звук дощу надворі. Слід звернути увагу дітей на різницю звучання крапель по стеклам, дахах, калюжах. Потім запропонувати їм у різний спосіб зобразити звуки крапель. Краплі, які падали в калюжу, можна зобразити, якщо двома пальцями правої руки бити по долоні лівої руки. Краплі, падаючі на листя рослин, можна зобразити, одночасно ляскаючи по колінах долонями. Звучання крапель по дахах можна зобразити ударами кулачків на столі. Отже, можна запропонувати передати дітям інші природні явища. Така гра вчить вслухатися звуки, відтворювати різні звукосполучення, розвиває музичну память, уяву, що необхідно дітям в пісенній творчості.

Успіх у формуванні співочої діяльності, а тим паче пісенного творчості, великою мірою залежить від добре продуманої індивідуальної роботи з дошкільнятами. Індивідуальний підхід має здійснюватися з урахуванням особливостей кожної дитини, які виявляються при систематичному спостереженні і при відстежуванні розвитку музикальності. Діяльність з кожною дитиною важливе місце необхідно приділяти формуванню оцінної діяльності, як до свого співу, і до співу інших дітей. Оскільки відтворення мелодії будується, передусім, на слуховому контролі. Разом про те, необхідно прагне, щоб кожен дитина пережив ситуацію на успіх співочої діяльності.

Проведення різноманітних свят, особливо з участю батьків, сприяє цьому. Досвід свідчить, що дітям доставляють задоволення виступу у святах. У святкової атмосфері можна спостерігати прояви пісенного творчості. Діти можуть імпровізувати мелодії, складати попевки певного настрої тощо.

Успішне виконання дітьми творчих завдань, з погляду, свідчить про досить рівні розвитку з їх музикальності. Разом про те, результати діагностики показують, що різні її компоненти розвиваються нерівномірно. То в дітей підготовчої групи до кінця учбового року більшою мірою виявилися сформованими такі компоненти музикальності як емоційна чуйність, динамічний слух, почуття ритму, репродуктивне музичне мислення, й у меншою мірою - звуковисотний і тембровий слух, творче мислення, музична память. Отже, діагностика музичних здібностей, проведена систематично, дозволяє цілеспрямовано здійснювати індивідуального підходу до розвитку дошкільнят, йти до рівномірному формуванню всіх компонентів музикальності у різних видах співочої діяльності. З іншого боку, навчання дітей співу має будуватися під час створення наступних умов: взаємозвязку співу коїться з іншими видами музичної діяльності, широке використання російській народній пісні, в тісному співробітництві дошкільного закладу з родиною, систематичному проведенні художніх подій, які впливають мотивацію дітей.