logo search
Аналіз хорового твору "Ой лугами-берегами"

1.3 Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами"

Одним з найкращих творів М.Леонтовича де яскраво проявився його талант музичного драматурга-психолога є „Ой лугами-берегами" - дрібна, яскрава квіточка з цілої низки пісень з Поділля, зібраних М.Леонтовичем. Її краса й оригінальність посилюються обробкою, зробленою композитором для мішаного хору a cappella. Записана М.Леонтовичем від Рощахівського. Обробку здійснено в 1917 році.

Це лірико-побутова пісня - досить розгалужена вітка в побутовому жанрі Поділля, яка досить широко популяризується серед молоді.

Істотна риса побутових пісень - це їх звязок з приватним життям як суспільства, так і окремої особи. Особливо вичерпно, глибоко та яскраво розвинена в них мотив любовний, якому віддані найкращі пісні, мелодії, глибокі за змістом і почуттями.

Відповідність між поетичною основою та музичним текстом - одне з основних питань в хоровій музиці. Це залежить від різних факторів, особливостей того чи іншого стилю.

Активне ставлення М. Леонтовича до народно-пісенного тексту дістало максимальне відображення в його творчості поетичних ідей та фольклорних тем. Перехід від одного проведення теми до наступного в куплетно-варіаційній формі обовязково збігається у М.Леонтовича з показом дійових осіб, людей та ставлення до них героїв пісні.

Те, що народна пісня була для М.Леонтовича не памяткою мистецтва усній традиції, а засобом вираження його думок і почуттів, його ставлення до сучасної йому дійсності, найповніше виявляється підході композитора до народно - поетичних прообразів. Він не завжди дотримується „букви" етнографічного джерела своєї фольклорної теми, а підходив до нього творчо, розглядаючи його як вихідний матеріал, що потребує втручання художника, приведення у відповідність з наміченим загальним задумом, привнесення необхідних змін, скорочень, перестановок, введення власних віршів.

Ідейно-художня сутність твору - це нарікання дівчини на річку, яка забрала її коханого:

Бодай тії бистрі ріки

Очеретом заросли

Вони мого миленького

в чужиноньку занесли...

Пісня розкриває долю багатьох дівчат, які зазнали великого горя від того , що відправляючи своїх коханих в далеку дорогу, їх дуже часто розлучала смерть.

Перший куплет розповідає нам про природу Дунайського краю:

Ой лугами -берегами

Бистра річенька тече

Через тую бистру річку

Вузька кладочка веде.

Музика написана в тональності G-dur, малює яскраву картину. У другому куплеті починається завязка твору, де дівчина звертається до хлопців з проханням:

Ой ви хлопці,

Закидайте неводи

Витягайте миленького

Ворон-коника з води...

Третій та четвертий куплети - драматична кульмінація твору і розвязка. Музика відповідно звучить в тональності g-moll, однойменній до G-dur.