1.3 Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами"
Одним з найкращих творів М.Леонтовича де яскраво проявився його талант музичного драматурга-психолога є „Ой лугами-берегами" - дрібна, яскрава квіточка з цілої низки пісень з Поділля, зібраних М.Леонтовичем. Її краса й оригінальність посилюються обробкою, зробленою композитором для мішаного хору a cappella. Записана М.Леонтовичем від Рощахівського. Обробку здійснено в 1917 році.
Це лірико-побутова пісня - досить розгалужена вітка в побутовому жанрі Поділля, яка досить широко популяризується серед молоді.
Істотна риса побутових пісень - це їх звязок з приватним життям як суспільства, так і окремої особи. Особливо вичерпно, глибоко та яскраво розвинена в них мотив любовний, якому віддані найкращі пісні, мелодії, глибокі за змістом і почуттями.
Відповідність між поетичною основою та музичним текстом - одне з основних питань в хоровій музиці. Це залежить від різних факторів, особливостей того чи іншого стилю.
Активне ставлення М. Леонтовича до народно-пісенного тексту дістало максимальне відображення в його творчості поетичних ідей та фольклорних тем. Перехід від одного проведення теми до наступного в куплетно-варіаційній формі обовязково збігається у М.Леонтовича з показом дійових осіб, людей та ставлення до них героїв пісні.
Те, що народна пісня була для М.Леонтовича не памяткою мистецтва усній традиції, а засобом вираження його думок і почуттів, його ставлення до сучасної йому дійсності, найповніше виявляється підході композитора до народно - поетичних прообразів. Він не завжди дотримується „букви" етнографічного джерела своєї фольклорної теми, а підходив до нього творчо, розглядаючи його як вихідний матеріал, що потребує втручання художника, приведення у відповідність з наміченим загальним задумом, привнесення необхідних змін, скорочень, перестановок, введення власних віршів.
Ідейно-художня сутність твору - це нарікання дівчини на річку, яка забрала її коханого:
Бодай тії бистрі ріки
Очеретом заросли
Вони мого миленького
в чужиноньку занесли...
Пісня розкриває долю багатьох дівчат, які зазнали великого горя від того , що відправляючи своїх коханих в далеку дорогу, їх дуже часто розлучала смерть.
Перший куплет розповідає нам про природу Дунайського краю:
Ой лугами -берегами
Бистра річенька тече
Через тую бистру річку
Вузька кладочка веде.
Музика написана в тональності G-dur, малює яскраву картину. У другому куплеті починається завязка твору, де дівчина звертається до хлопців з проханням:
Ой ви хлопці,
Закидайте неводи
Витягайте миленького
Ворон-коника з води...
Третій та четвертий куплети - драматична кульмінація твору і розвязка. Музика відповідно звучить в тональності g-moll, однойменній до G-dur.
- І. Загальний історико-стилістичний аналіз
- 1.1 Творчість М.Д.Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури
- 1.2 Обробки українських народних пісень
- 1.3 Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами"
- ІІ. Музично-теоретичний аналіз
- 2.1 Структура музичної форми твору
- 2.2 Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу
- 2.3 Метро-ритм
- 2.4 Фактура твору
- 2.5 Ладо-тональний план та особливості гармонічної мови
- ІІІ. Вокально-хоровий аналіз
- 3.1 Склад хору. Його діапазон та теситура
- 3.2 Хоровий стрій
- 3.3 Хоровий ансамбль
- 3.4 Особливості дикції
- IV. Виконавський аналіз
- 4.1 Динамічний план та особливості агогіки
- 4.2 Основні риси репетиційного процесу в роботі над даним твором