logo search
28249

Тема 11. Рок-опера: знайома незнайомка.

Опера і рок. Чи легко було десь років 40-50 тому, коли розпочалось вітроломне поширення в США і країнах Європи рок-музики, навіть подумати про можливість такого союзу.

Опера – один із найпрестижніших жанрів так званої "серйозної" академічної музики, який має майже чотирьохвікову історико-культурну традицію. Опера має надзвичайно розвинуту і складну музичну драматургію, високий професіоналізм виконавців, особливу манеру співу – "поставлений" класичний вокал, який бере початок від італійського бельканто, яскравий своїми тембровими можливостями звучання симфонічного оркестру. І раптом опера і рок в поєднанні. Чи можливо це? Адже рок зовсім не відповідає цим вимогам; адже рок – це танцювальні традиції, принципово самодіяльне мистецтво, музиканти всім своїм зовнішнім виглядом нерідко демонстрували категоричну непричетність до любої форми професійності, відкрито і агресивно протиставляли свою творчість жанром серйозної, класичної музики, абсолютно інша манера співу, специфічні інструменти: електро-гітари, електронно-клавішні інструменти, підсилююча апаратура, різноманітні ефекти які повинні здивувати слухача, а якщо потрібно – навіть і оглушити.

І все ж таки щось підштовхувало ці жанри на зустріч один одному.

Основні тенденції для зближення жанру рок із оперою:

Основні тенденції для зближення жанру опери із рок-музикою.

Тому й не дивно, що зустріч опери з роком – масово-побутовою музикою наших днів – також повинна була обов’язково відбутись.

І все ж таки що таке рок-опера? Це перш за все музична мова, яка несе в собі синтез класичної форми, яка зазнала відчутного впливу сучасних засобів сценічного вираження і сучасних телебрів, що взяті з палітри рок-музики з її електронним інструментарієм, ритмікою, гармонією. Це й виконавці (не обов’язково професіонали в розумінні освіти) котрі добре володіють стилем "рок" і поєднується з виконавцями в академічному оперативному стилі. Але це не обов’язково традиційно-оперна драматургія з наскрізним розвитком (може бути "зонг-опера", дивертисмент тощо). Головне, щоб ця форма несла в собі неабияку енергетику виконання, динамічні звукові зрушення, зумовлені сюжетом, мізансценами тощо. Вона може бути написана на сюжет будь якої давності, але втілена по сучасному. Сьогодення вимагає видовищв на основі новітніх досягнень техніки.