Тема 3. Рок-н-рол – феномен масової культури 60-х років

Суспільство США і навіть державні органи, в повному розумінні слова, оголосили війну рок-н-ролу як явищу, яке руйнує американську культуру. По радіо, телебаченню і пресі виступали сенатори, священники, вчителі критикуючи рок-н-рол і закликаючи молодь до порозуміння. В великих містах Південних штатів батьки навіть влаштовували пікети перед танцювальними майданчиками, забороняючи змішуванню своїх білих дітей з негритянською молоддю. Але все це, як виявилось було марним.

Молодь починає об’єднуватись не звертаючи уваги на расові і навіть на класові відмінності. Створюється і показує себе нова соціальна група – тінейджери, для якої рок-н-рол стає в якості пізнавального знака.

Піонером рок-н-ролу вважається співак і гітарист Білл Хейлі. Його пісні "рок ераунд еклок" стала гімном рок-н-ролу.

Затьмарив популярність Білла Хейлі молодий водій із Мемфіса, талановитий самоучка Елвіс Преслі. В 1953 році він прийшов на студію фірми "Сон", щоб записати пісню в подарунок матері до дня народження. На його звернули увагу…

А з 1956 року він очолив американські хіт-паради, здобув міжнародну славу і залишився королем рок-н-ролу до самої смерті.

До кінця 50-х років відношення до рок-н-ролу в США поступово змінюється: він набридає, діти дорослішають, батьки стають терпиміші…

В кінці 50-початку 60-х років відбувається процес поступового переродження рок-н-ролу в феномен масової культури. Підприємці запримітивши в рок-н-ролі величезні можливості для великого бізнесу, стали робити все, щоб звернути на н6ього увагу як можна широкого кола користувачів, радіослухачів, телеглядачів, покупців пластинок, відвідувачів концертів. Головні зірки рок-н-ролу вже зійшли зі сцени, а їх місце зайняли нові виконавці. З точки зору музичної форми, те, що вони пропагували, було схоже на рок-н-рол, але по енергетичному запалу, естетиці – це було зовсім нове мистецтво. Зовні все чудово: зачіски, одяг, манера рухатись, ніщо не дратує. Тематика пісень переорієнтована від молодіжних проблем на любовну лірику і побутову романтику. Рок-н-рол втрачає спонтанність, агресивність і непередбачуваність. На його основі виникло нове явище, типовий зразок масової культури – "Поп". Якщо музика піонерів рок-н-ролу була одухотвореною в стремлінні виражати хоч якісь ідеї, прориватись крізь стіну заборони, то поп - музику початку 60-х сміло можна називати бездуховною. Це був товар, цинічно загорнутий в обгортку рок-н-ролу і розрахований лише на комерційний успіх.