2.4. Планування репетиційної роботи та етапи репетиційної роботи.

Планування часу на репетицію – теж необхідна умова роботи оркестру. Наскільки глибоко продуманий виконавський задум, а практична реалізація його підкріплена організаційною роботою диригента, настільки і буде залежати підготовка твору до виконання.

Щоб досягти намічених результатів у роботі, встановлюється першочерговість вивчення творів концертної програми, розподіляється час для роботи над кожним твором , призначається термін готовності окремих п’єс і програми в цілому, передбачаються прогонні та генеральні репетиції.

Оркестрова дисципліна – невід’ємна складова частина репетиційного процесу. Без неї неможливо досягти високого художнього рівня. Під оркестровою дисципліною розуміємо твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів колективу. Цей порядок встановлюється специфікою праці оркестру і залежить від професійної вихованості колективу: виконання вимог диригента, підготовка свого інструменту, робочого місці і нот для занять, участь усіх виконавців у репетиціях, своєчаний початок і закінчення занять тощо.

Бувають випадки, коли оркестр не відразу розуміє задум свого диригента, музикант не завжди якісно виконують складні оркестрові партії. В таких ситуаціях диригенту не слід надто нервувати, злитись, тим більше, принижувати особистість музикантів. Це не шлях до створення ділової атмосфери в колективі. Навпаки, диригенту необхідно проявити особливе терпіння до виконавців, повірити в їхні можливості, дати музикантам час обдумати і довчити оркестрові партії самостійно. А на наступних репетиціях довести виконання твору до необхідного виконавського рівня.

Молодому диригенту треба пам’ятати, що не можна перетворювати репетиційну роботу з творчого процесу у важку і безрадісну працю, в постійне повторення окремих фраз і пасажів.

Етапами репетиційного процесу називається робота оркестру над музичним твором, вони направленні на виконання відповідного виконавського завдання, їх чотири:

• ознайомлення оркестрового колективу з твором (необхідно починати заняття з короткого ознайомлення музикантів оркестру з життям і творчістю композитора, розкрити основний зміст твору, особливості інструментовки твору (або перекладу), вказується на складні фрагменти, пояснюється тональних план твору, темп і його зміни, особливості динамічних відтінків, часткові і загальні кульмінації.;

• вивчення музикантами оркестрових партій (ефективність репетиції визначається рівнем засвоєння кожним музикантом своєї партії);

• групові заняття (оркестрові групи сучасного духового оркестру складають: група дерев’яних інструментів  група характерних мідних інструментів (валторни, труби, тромбони) звучать яскраво, самостійно використовують ся епізодично; група мідних широкомензурних інструментів; група ударних інструментів, збагачують колорит звучання оркестру.;

• оркестрова репетиція (диригенту необхідно в загальних рисах нагадати зміст, характер та інші особливості твору, поставити конкретне завдання на весь заключний етап роботи над музичним твором).

Головним завданням є те, щоб музиканти зрозуміли живий пульс твору, його темп, динаміку, тематичний розвиток і т. ін., усвідомили роль своєї партії в загальному звучанні оркестра.

В практичній роботі над твором може статися і так, що після кількох оркестрових репетицій диригент буде змушений повернутися до групових занять, а в деяких випадках і до індивідуального доопрацювання музикантами окремих епізодів твору.