1.2.Основи техніки диригування
Потрібно відзначити, що не існує окремо узятої техніки руху рук, ніг, голови, кистей і т.д., а існує загальна техніка диригування, де усі сприймається в сукупності в залежності від переслідуваної диригентом творчої мети. Однак для того, щоб сприймати все це в єдності, необхідно знати загальні характерні принципи й особливості функціонування частин тіла, що складають диригентський апарат.
Почнемо з ніг. Найбільшу волю й грацію в руках диригента під час керуванням оркестром можна придбати тільки при вірній опорі корпуса тіла на ноги.
Руки диригента є головним елементом диригентського апарата. Розміреність їхнього руху відбиває: метричність музики, темп, характер, динаміку, штрихи й фразування. У залежності від музики руху рук можуть бути плавними й різкими, легкими чи вагомими, м'якими чи енергійними. Для зручності прийнято використовувати традиційно три основних позиції. Перша – нижче пояса, друга – на рівні пояса і третя – на рівні пліч.
Передпліччю властивий великий діапазон амплітуди рухів, здатних у першу чергу, виражати рівень динаміки, експресії, характер штриха і сприяти побудові фраз. Руху передпліччя здобувають виразність лише в сполученні з діями інших частин руки (усього диригентського апарата) і, у першу чергу, кисті.
Плече служить опорою для руху передпліччя. Звичайне плече включається, коли необхідний жест великої амплітуди для відтворення насиченості звучання і голосної динаміки
Голова й корпус диригента, у міру необхідності можуть займати різні положення. Виразність голови й корпуса залежить не скільки від їхніх рухів, скільки від якості характеру обраної пози.
Погляд і міміка є засобом контакту диригента з виконавцями й посиленням виразності диригування, за умови проникнення диригента в зміст твору.
Диригентська паличка так само є важливим компонентом для посилення виразності й точності в рішенні технічних задач.
Паличку варто тримати вільно, без напруги, з урахуванням характеру музики й особливостей будівлі руки, не викликаючи скутості рухів. Будучи як би продовженням руки, диригентська паличка додає велику зібраність, організованість у їхньому русі, підсилює естетику сприйняття фігури диригента в цілому.
- Розділ I. Теоретичні засади проблеми диригування духовим оркестром.
- 1.1. Історичний огляд. Диригент. Диригування, техніка диригування і диригентський апарат
- 1.2.Основи техніки диригування
- 1.3. Диригентський жест. Ауфтакт. Атакуючі і підтримуючі жести. Підготовчі диригентські рухи
- 1.4. Тактові схеми диригування, ознаки й способи їхнього застосування.
- Розділ іі. Організація та методика роботи духового оркестру.
- 1.2. Організація духового оркестру та методика індивідуального навчання.
- 2.2. Оркестрово-ансамблева робота.
- 2.3. Організація репетиційного процесу та підготовка нотного матеріалу до репетиції.
- 2.4. Планування репетиційної роботи та етапи репетиційної роботи.
- 2.5. Практичні поради настроювання духового оркестру та оркестровий акомпонимент
- Висновок