2.2. Оркестрово-ансамблева робота.
Основним завданням оркестрово-ансамблевої роботи є надбання музикантами навиків, за допомогою яких підвищується рівень оркестрового звучання.
Оркестрово-ансамблева підготовка включає в себе вивчення таких основних питань: настройка оркестру, досягнення чистоти інтонування при грі, ритмічна, темпова і агагічна узгодженість в групах і в оркестрі в цілому, досягнення постійної і контрастної динаміки, одноманітність виконання штрихів, правильна і своєчасна зміна дихання у відповідності будови фрази, вдосконалення технічної підготовки, розвиток навиків читання нот з аркуша.
Для досягнення ритмічного ансамблю в оркестрі необхідне розуміння і вивчення однакового і точного письма, музичного тексту, узгодженість в групі, які об’єднані загальним ритмом, ритмічність узгодженості між різними елементами фактури(наприклад, мелодія і супровід).
Ритмічна узгодженість є одна із важливих компонентів ансамблю. Своєю реакцією на всяке, навіть незначне відхилення від правильного ритму, диригент прищеплює виконанням необхідні навички точного ритмічного виконання.
Гнучкість і виразність теж важливі якості виконавської майстерності оркестру. Велике значення має динамічна узгодженість у всіх оркестрових групах, яка відпрацьовується постійною увагою до неї при роботі над спеціальними вправами або музичними творами. Спочатку треба працювати над спеціальними вправами, написаними в повільному темпі, з відносно постійною динамікою в нюансах меццо форте, потім можна переходити до поступового засвоєння нюансів більшої сили (форте і фортісімо, але не допускати при цьому форсування звуку.
Корисно при роботі над вправами в нюансах форте і фортесімо періодично вертатися до вдосконалення звучання в нюансах п’яно і п’янісімо, щоб закріпити асоціацію музикантів у вказаних нюансах.
Дуже важливо звернути увагу на те, щоб при п’яно і п’янісімо не втратити природного звучання інструменту. Не забувати, щоб у кожного духового інструменту є своя динамічна мережа. Необхідно слідкувати також за стійкою інтонацією.
Щоб досягти злагодженого ансамблю, велике значення має однакове розуміння і виконання штрихів. Внаслідок недостатньої уваги до цієї важливої ділянки виконання, далеко не всі оркестри, на жаль вміють користуватися хоча би основними видами штрихів. Це призводить до втрати виразних засобів, ансамблевої узгодженості.
- Розділ I. Теоретичні засади проблеми диригування духовим оркестром.
- 1.1. Історичний огляд. Диригент. Диригування, техніка диригування і диригентський апарат
- 1.2.Основи техніки диригування
- 1.3. Диригентський жест. Ауфтакт. Атакуючі і підтримуючі жести. Підготовчі диригентські рухи
- 1.4. Тактові схеми диригування, ознаки й способи їхнього застосування.
- Розділ іі. Організація та методика роботи духового оркестру.
- 1.2. Організація духового оркестру та методика індивідуального навчання.
- 2.2. Оркестрово-ансамблева робота.
- 2.3. Організація репетиційного процесу та підготовка нотного матеріалу до репетиції.
- 2.4. Планування репетиційної роботи та етапи репетиційної роботи.
- 2.5. Практичні поради настроювання духового оркестру та оркестровий акомпонимент
- Висновок