2.3. Організація репетиційного процесу та підготовка нотного матеріалу до репетиції.
Основним завданням репетиційного процесу є підготовка музичного твору до виконання і удосконалення виконавської культури оркестру.
Підготовка твору до концертного виконання вимагає від оркестрового колективу великої психологічної напруги, творчої самовіддачі, професійної виучки і ансамблевої досконалості.
Досвідчений диригент завжди знає, чого він хоче від оркестру, вміє донести свої переконання до колективу,при необхідності допомагає тому чи іншому виконавцю. Він надихає оркестр і направляє його зусилля на реалізацію своєї виконавської думки.
Репетиція – творчий процес, постійний пошук художнього втілення музичних образів.
В репетиційному процесі диригент постійно впливає на професійне зростання музикантів, але навчання окремих музикантів щодо техніки володіння своїм своїм інструментом на репетиції повинно зводитись до мінімуму.
Для цього він включає в репетиційну роботу різні за формою, стилем, жанром та складністю твори, які ввійдуть у програму майбутніх концертів.
У процесі глибокого вивчення партитури у диригента поступово складається слухова уява про реальне звучання художнього змісту твору або так званий – виконавський задум. Цей етап роботи над твором можна назвати першим етапом – формуванням виконавської думки
Другим етапом є обдумування виконавського плану. Він може бути коротким або довгим у залежності від умов, часу, індивідуальних здібностей диригента.
Третій етап – складання плану (письмово або усно) практичної реалізації задуму у репетиційному процесі. Він полягає в чіткому оприділенні основних вимог до оркестру, у чіткій уяві про засоби, способи і прийоми здійснення виконавського задуму і досягнення звукового втілення.
Для якісної репетиційної роботи велике значення має добросовісне попереднє коректування нотного матеріалу, партитури і оркестрових партій твору. Ця вимога стосується нових інструментованих і не опробуваних творів. Не відкоректований нотний матеріал негативно впливає на планомірність репетиції: виконавці нервують, послаблюється їх увага і втрачається активність. Темп репетиції знижується, втрачається час, відведений на заняття.
Диригент у пошуках найкращого звучання може робити часткові зміни авторської динаміки, а інколи й інструментовки. Однак, навіть незначні зміни робляться з великою обережністю і знанням справи.
Наступним етапом роботи диригента у підготовці нотного матеріалу до репетиції є коректування оркестрових партій. Цей процес простий – оркестрові партії звіряються з партитурою і усуваються розбіжності. В партіях передбачається зручне перегортання листка, при необхідності вказуються орієнтири.
- Розділ I. Теоретичні засади проблеми диригування духовим оркестром.
- 1.1. Історичний огляд. Диригент. Диригування, техніка диригування і диригентський апарат
- 1.2.Основи техніки диригування
- 1.3. Диригентський жест. Ауфтакт. Атакуючі і підтримуючі жести. Підготовчі диригентські рухи
- 1.4. Тактові схеми диригування, ознаки й способи їхнього застосування.
- Розділ іі. Організація та методика роботи духового оркестру.
- 1.2. Організація духового оркестру та методика індивідуального навчання.
- 2.2. Оркестрово-ансамблева робота.
- 2.3. Організація репетиційного процесу та підготовка нотного матеріалу до репетиції.
- 2.4. Планування репетиційної роботи та етапи репетиційної роботи.
- 2.5. Практичні поради настроювання духового оркестру та оркестровий акомпонимент
- Висновок