logo
Konspekti_urokiv_6_klas_MASOL

2. Основна частина

Сприйняття творів мистецтва

Учитель. Розгляньте уважно репродукцію картини А. Куїн- джі «Місячна ніч на Дніпрі».

Темні, майже чорні береги. Темне дзеркало річки. Спокійне небо, і на ньому — величезний зеленуватий місяць. Його відобра-ження чарівної доріжкою перетинає уявну нерухому воду. Дивним спокоєм і тишею віє від цього мальовничого полотна. Кожен, хто хоча б раз бачив цю картину, ніколи її не забуде — це «Місячна ніч на Дніпрі» А. Куїнджі. А ось іще одна картина — але вже не живо-писна, а літературна:

Тиха украинская ночь.

Прозрачно небо. Звёзды блещут.

Своей дремоты превозмочь

Не хочет воздух. Чуть трепещут

Сребристых тополей листы.

Луна спокойно с высоты

Над Белой Церковью сияет

И пышных гетманов сады

И старый замок озаряет.

I картину Куїнджі, і уривок із поеми О. Пушкіна «Полтава» можна визначити як свого роду ноктюрн. Французьке слово nocturne, як і італійське notturno, в буквальному перекладі означає — нічний. Термін цей, споживаний у різних видах мистецтва, з'явився в музиці XVIII століття. Тоді ноктюрнами називали п'єси, призначені для виконання на відкритому повітрі нічної пори. Багаточастинні твори, найчастіше для декількох духових і струнних інструментів, за характером були близькі до інструментальних серенад. Іноді звучали вокальні ноктюрни — одночастинні твори для одного або декількох голосів.

Розповідь учителя

— Отже, в музиці ноктюрн — це фортепіанний твір задумливо¬го, мрійливого характеру.

У XIX столітті склався зовсім інший ноктюрн: мрійлива, співуча фортепіанна п'єса, навіяна образами ночі, нічною тишею, нічними думами. І картина Куїнджі, і вірші Пушкіна асоціюються саме з таким ноктюрном. У музиці найбільше відомі ноктюрни. Шопена. То мрійливі та поетичні, то суворі та скорботні, то бурхливі та пристрасні, вони складають значну частину творчості цього поета фортепіано.

«Доля нагородила поляків Шопеном, як німців Моцартом»,— так писали сучасники про молодого, надзвичайно талановитого польського музиканта.

Фортепіанна музика Шопена технічно досконала і водночас над-звичайно лірична. їй властиві неперевершена мелодійність, щирість і вишуканість у передаванні найрізноманітніших настроїв і почуттів. Звернімося до цієї величної постаті у музичному світі.

Фредерік Францішек Шопен (1810— 1849) — видатний польський композитор і піаніст, засновник класичної музики Польщі. Уперше він спробував себе у ком¬позиторському ремеслі у 7 років, а з 8 уже концертував і своєю грою викликав загаль¬не захоплення у Варшаві. У 12 років він став одним із кращих піаністів Варшави. Згодом Шопен став не тільки піаністом- віртуозом, а й одним із найвидатніших ком¬позиторів.

Віртуоз (у перекладі з італійської — мужній, доблесний) — артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва.

Коли Шопенові виповнилося 16 років, він вступив до консер-ваторії, але на той час він уже був блискучим піаністом-віртуозом, а з композиції його успіхи були настільки виразними, що його вчи-тель називав талановитого учня безперечним музичним генієм, а ви¬датний німецький композитор Роберт Шуман, коли почув гру юного Фредеріка, написав: «Шапки геть, панове! Перед вами — геній!»

Фортепіано з дитинства було улюбленим інструментом Шопе¬на, і його творчість пов'язана саме з цим інструментом. Він змусив зазвучати цей чудовий інструмент зовсім по-новому, збагативши виражальні засоби музики. Невипадково видатний російський ком¬позитор і піаніст Антон Рубінштейн називав великого польського музиканта душею фортепіано.

Упродовж останніх 18 років свого життя Шопен перебував у Парижі, але тяжко переживав розлуку з рідною Польщею. Після смерті за заповітом композитора його серце перевезли на батьківщину, де воно було поховано у варшавському костьолі Святого Хреста.

На мармуровій дошці біля урни з серцем музиканта-патріота напи¬сані слова з Біблії: «Де скарб твій, там і серце твоє».

У дитинстві Фредерік чув багато народних пісень і танців і на все життя палко полюбив їх. Ці музичні враження справили вели-кий вплив на його творчість.

Місяць зійшов над Парижем і посріблив черепиці.

Ніби хто раптом торкнувся, він пробудився вночі.

Як невідступно в розлуці рідна земля йому сниться!

Сів до німого рояля і запалив дві свічі.

Пам'ять стривожена лине в Польщу, у ріднії далі.

Пам'ять долає кордони і переборює час.

Пальці торкнулись холодних, втомлених клавіш рояля

Він відгукнувся акордом — тихо, скорботно — і згас.

Душно в салонах Парижа. Стало нестерпним безсилля-

Він од вітчизни далеко, а рідний край — у вогні.

Серце дзвінкого рояля враз стрепенулось, мов хвиля,

І покотились акорди в зоряну місячну ніч.

Ні, не загинула Польща! Долю світлішу і кращу

їй неодмінно здобудуть мужні його земляки!

Вічна не згасне їм пам'ять в звуках скорботного маршу,

А у натхненні Шопена — слава і честь на віки!

(За Вс. Рождественським)

Творчий доробок композитора складають фортепіанні твори: концерти, сонати, полонези, вальси, ноктюрни, скерцо, етюди, пре-людії. У більшості з них звучать відголоски народних мелодій рідної Польщі.

Його музика технічно досконала і у той же час надзвичайно лірична. Вона мелодійна, щира і вишукана. На знак вшанування пам'яті славетного земляка з 1927 року у Варшаві проводиться Міжнародний конкурс піаністів імені Ф. Шопена,

Слухання музики

Учитель. Сьогодні ми познайомимось із Ноктюрном сі мажор Ф. Шопена. Послухайте його та дайте відповідь на запитання,

Слухання Ноктюрна сі мажор Ф. Шопена

Розповідь учителя

— У другій половині XIX століття у норвезькій музиці з'явився композитор, який примусив говорити про свою рідну країну весь світ. Він розкрив у музиці духовну міць свого народу, його душу, красу своєї Батьківщини. Це був Едвард Гаґеруп Ґріґ (1843—1907) — композитор, диригент, піаніст. В його музиці немає ані гострих конфліктів, ані монументальності, ані драматичних подій. Його музика глибоко лірична, в ній оспівується природа, яскравими барвами намальовані фанта¬стичні сцени. Саме камерна музика стала стихією геніального музиканта-лірика.

Мініатюра — один із найулюбленіших жанрів Ґріґа, де відображені його особисті життєві спостереження, враження від навколишнього світу, природи, думки і по¬чуття, думи про Батьківщину. Це своєрідні

щоденникові записи композитора, які можна порівняти з прелюдія-ми Шопена. Спільне тут — ліричний настрій, мелодійне багатство, невеликі масштаби. «Ліричні п'єси» відзначаються значною жанровою різноманітністю: тут зустрічаються елегія і ноктюрн, колискова і вальс, менует і балада.

Якщо ви уважно послухаєте «Ноктюрн» Ґріґа, у вашій уяві постане світла, овіяна спокоєм природа. Тиша ночі співає в ній. Таємничі самотні звуки; трохи почулися і тут же замовкли. Чи то серенаду складають хвилі? Чи то зірки шепочуться одна з одною? Увесь час змінюються кольори, неясними відблисками ковзають вони в химерному світлі. Чутно чиєсь обережне шарудіння. Чутно шелест листя; щебет птиці, яка прокинулася; хлюпотіння води під пориваннями вітру.

І знову звучить тиша. Із тиші народжується мелодія. Вона по-ширюється і зростає, захоплено прославляючи чарівницю-ніч. Це нічна пісня, прекрасна вічна пісня природи. Якось Ґріґ почув її, запам'ятав і подарував людям у музиці.

Слухання музики

Учитель. Послухайте «Ноктюрн» Е. Ґріґа та дайте відповідь на запитання, т Який настрій ви відчули в цій музиці?

Слухання «Ноктюрна» Е. Ґріґа

Вокально-хорова робота

Учитель. Разом із піснею поетеси і композиторки з Черкащини Віри Дроботенко ми зможемо полинути із минулого у світле майбуття. Виразно і поетично авторка закликає нас до мрій про «незнаний світ», в якому з нами завжди будуть вічні обереги — «віра й батьківська любов». Послухайте пісню і дайте відповідь на запитання,

Слухання пісні В. Дроботенко «Колиска майбуття»

Розспівування

Розучування пісні В. Дроботенко «Колиска майбуття»