2. Основна частина Розповідь учителя

Кожне мистецтво має свою неповторну мову. Музика — це мова почуттів, вона відрізняється особливою емоційною глибиною. В музиці склалася широка палітра жанрів: опера і симфонія, балет і концерт, прелюдія і танець. Але, мабуть, найпоширеніший жанр, який відчиняє двері у музичне мистецтво,— це пісня.

З'явилась на світ маленька людина, і одразу ж залунали над її колискою тихі, сердечні наспіви. І зовсім непомітно, одна за одною ввійдуть в його життя різні пісеньки. Згодом з'являються пісні про дружбу, про вітчизну, про любов, про цілу землю, пісні про все, що ми бачимо навколо себе, про все те, про що думаємо, про що мріємо. Пісня глибоко проникає у наше життя і так тісно з ним переплітається, що здається нам уже не мистецтвом, а просто частиною нашого життя, такою звичайною і природною, як і все, з чого взагалі складається наше життя.

Змінюються історичні епохи, але у будь-який час людина співає — і в смутку, і в радості. Пісня здатна закликати до боротьби та праці. У ній втілені глибокі роздуми, солодкі мрії, народна мудрість, т

• Пригадайте: які види пісень ви знаєте?

• На вашу думку, у чому полягає особливість народної пісні?

• Які жанри народної пісні ви знаєте?

Спочатку народна пісня передавалася з уст в уста і не мала нотного запису. Композитори підхоплювали її, збагачували своїми музичними фарбами, т Пригадайте: як називають композиторські прикрашання народної пісні? Пісня відчинила перед нами двері в симфонічну музику і музику камерну.

Камерна музика (camera — італ. кімната) — це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях або для домашнього музикування.

Камерну музику, тобто музику для одного чи кількох виконавців, ще порівняно недавно виконували частіше у домашній, а не в концертній обстановці. Аматори музики приходили один до одного, щоб послухати хорошу музику і взяти участь у її виконанні. Грали і слухали музику сольну — для фортепіано, для скрипки, для флейти та інших інструментів. Грали твори для різних ансамблів — дуетів, тріо, квартетів. Обов'язково брали участь у таких домашніх концертах і співаки. Потім поступово камерна музика вийшла за межі осель багатих і знатних людей: її почали виконувати в кон¬цертних залах, де ми слухаємо її також і в наші дні.

Для різних музичних інструментів багатьма композиторами написані твори, що мають назву «Пісня без слів» або просто «Пісня». Головні мелодії таких творів звучать, як пісня,— протяжно, співуче, мелодійно в супроводі акомпанементу. Проте твори з такими назвами дуже різноманітні за своїм змістом — почуттями, що їх втілюють композитори.

Такий твір — «Пісня» — є і в творчому доробку українського композитора позаминулого століття Левка Ревуцького.

Видатний український композитор, митець-громадянин Левко Миколайович Ревуцький народився на Полтавщині наприкінці XIX ст. Після здобуття освіти в Київському університеті та консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Майже півстоліття віддав композитор викладацькій роботі в Київській консерваторії. Він написав багато творів на основі народних пісень. Наприклад, цикли «Козацькі пісні», «Галицькі пісні», «Сонечко». Також написав поему-кантату «Хустина», Концерт для фортепіано з оркестром, 2 симфонії, фортепіанні п'єси і пісні, інструментальні твори. Л. Ревуцький — автор багатьох творів різноманітних жанрів. Із його іменем пов'язане становлення укра-їнської симфонічної та фортепіанної музики минулого століття.

Пісенна тематика та обробки українських народних пісень посідають чільне місце у творчості Левка Ревуцького. Композитор майстерно поєднував різні жанри українського народного фольклору з професійною інструментальною музикою. Пісенність панує в його симфоніях та інших музичних творах.

Дух музики Л. Ревуцького, її тепло, мабуть, найкраще зумів передати у вірші, присвяченому другові, поет М. Рильський:

В колиску дар пісень тобі поклала доля

У серце налила добра і чистоти,

І дорогі скарби несеш обачно ти,

Як чашу, як свічу у радісне роздолля.

Слухання музики

Учитель. «Пісня» Л. Ревуцького — це невелика фортепіанна п'єса, яка нагадує українські народні пісні — думи. Зараз ви її послухаєте. Поміркуйте над тим, яким є характер цього твору.

Слухання «Пісні» Л. Ревуцького

• Поміркуйте: у чому полягають музичні особливості цього твору?

• Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальний твір «Піснею»?

Розповідь учителя

Отже, ми дійшли висновку, що це невелика фортепіанна п'єса, широка, наспівна мелодія якої ллється зосереджено і стримано, нагадуючи українські народні пісні-думи.

Використання народної пісні як джерела творчості можна зустріти майже в усіх композиторів. Австрійський композитор Густав Малер із величезною глибиною відобразив у музиці світ природи і людини. Митець із великим успіхом ставив опери, диригував симфонічними творами.

На відміну від решти його симфоній, його Перша симфонія суто інструментальна, хоча композитор використовує в ній матеріал кількох своїх пісень з циклу «Пісні мандрівного підмайстра». Найзнаменитіша частина симфонії — третя, пародійний траурний марш. Задум цієї частини народився під враженням дитячої лубочної картин¬ки: звірі ховають мисливця і проливають удавані, лицемірні сльози. Послухайте третю частину І симфонії Г. Малера та дайте відповідь на запитання,

• Яку народну пісню використав композитор у своєму творі?

Слухання третьої частини І симфонії Г. Малера

• Як змінилася музична мова пісні у цьому симфонічному творі?

• Які інструменти виконують її мелодію?

• Як ви розумієте вислів композитора: «Коли я слухаю музику, я чую цілком виразні відповіді на всі питання і в мені все заспокоюється та прояснюється. Або, точніше, я відчуваю, що це взагалі не питання»?

Вокально-хорова робота

Учитель. Доречною на нашому уроці буде українська народна пісня «Од Києва до Лубен», що має легкий, жвавий характер. Послухайте її та дайте відповідь на запитання,

• Яку роль у створенні жартівливого характеру відіграє музика?

Слухання української народної пісні «Од Києва до Лубен»

• Чи має ця пісня танцювальний характер?

• Які слова вказують нам на її танцювальний характер?

Розспівування

Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен»